Остап Тарнавський з відстані часу

Остап Тарнавський: бібліографічний покажчик. 1917-2007». — К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2008
Остап Тарнавський: бібліографічний покажчик. 1917-2007». — К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2008

Остап Тарнавський: бібліографічний покажчик. 1917-2007». — К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2008

«Звичайно людина народжується під якоюсь зорею, ба навіть під якимсь зодіякальним знаком. Як відомо, є 12 сузір’їв, по яких відбувається видимий річний рух сонця. В більшості ці сузір’я ще з часів давньої давнини мають назви звірів, крім одної Діви, бо Близнята можуть бути теж звірами; а може, й Діву в старій давнині зараховували до звірят. Мій день народження 3 травня — це знак ТЕЛЕЦЬ, а популярно БИК. Колись я пробував читати ворожіння за знаками зодіяку — бо є ціла наука, як передбачувати майбуття людини за зодіякальним знаком від дати її народження, — і вичитав у першому реченні таке: тип, народжений під знаком бика, любить добре попоїсти і випити. Це мені подобалось, що більше — переконало мене в правдивості передбачень, і я вже далі не читав цих гороскопів. Якщо йдеться про славних осіб, що народились того самого дня, то є тільки один, а саме Нікольо ді Бернардо Макіявеллі, що народився 3 травня 1469 року. Та це політик, а мене політика не займала. Тож шукати за зразком тут ні при чому. Його політична діяльність зовсім притьмарила його літературну діяльність. Більше можна сподіватися від самого року народження. Рік 1917, коли я народився, — це великий рік в історії. Перш за все — це рік революції на сході Европи, що започаткувала новий період історії в цій частині нашої землі».

Цей фрагмент зі спогадів Остапа Тарнавського про власне життя взято з книжки «Остап Тарнавський: бібліографічний покажчик. 1917-2007», що побачила світ в Університетському видавництві «Пульсари» 2008 року. Це вже третя книжка, пов’язана з іменем О. Тарнавського, що вийшла в цьому видавництві за останні чотири роки (2005 року побачила світ збірка «Крейзі» та інші оповідання», а 2006-го — «Поетичні переклади» з передмовою М. Тарнавської). Без перебільшення, маємо вкрай важливе для української культури видання. Для українського читача його підготувала дружина українського поета і вченого пані Марта Тарнавська. Задумувалося воно як таке, що має з’явитися до відзначення дев’яностоліття від дня народження Остапа Тарнавського (поет народився у Львові 3 травня 1917 року).

Видання і справді вражає своєю ґрунтовністю та увагою до найдрібніших деталей, що стосуються життя Остапа Тарнавського. Крім того, ця книжка — бібліографічний покажчик усіх творів поета і науковця, наявних у приватному родинному архіві Тарнавських та у львівських виданнях. У ній також уміщено вкрай важливі нариси про життя О. Тарнавського: «Літопис життя і творчості Остапа Тарнавського» його дружини пані Марти, «Моя дружба з Остапом Тарнавським» Тараса Цмайла-Кульчицького, який посприяв тому, що Остап Тарнавський прийшов у світ літератури й мистецтва: зрештою — автобіографічні статті самого пана Тарнавського.

Біографічні матеріали у книжці не просто доповнюють титанічну працю, а розкривають творчу біографію митця. Звичайно, за півстоліття навіть усі бібліографічні посилання дають змогу створити докладне уявлення не лише про життя поета і науковця, перекладача і критика, а й про соціоісторичний та політичний контексти. Навіть перший запис у першому розділі («Окремі видання: книги, відбитки з журналів») знаковий — у ньому зазначено видання «Гамлет на українській сцені» (Львів, 1943), і одразу перед очима постає театральний Львів, завжди наближений трохи більше до західноєвропейської культури. В Україні про театральні постановки Шекспіра у Львові написано навіть кандидатську дисертацію, але сам цей запис уже підштовхує читацьку уяву до кроку в минуле, бурхливе і непізнане досі. Чому я звертаю увагу на цей одиничний запис? Річ у тому, що у вересні 2009 року в Канаді буде проведено міжнародну конференцію (організатором якої виступила професор Ірина Макарик) про міжвоєнні постановки Шекспіра в різних куточках світу. І тому ця книжка для дослідників літератури буде вкрай потрібною. По-друге, Шекспір і справді важив надзвичайно багато для Остапа Тарнавського: як відомо, остання велика робота, яку він встиг завершити — це переклади всіх сонетів Шекспіра. Втім, цей майстер узагалі працював на перехресті англомовної та української культур, що засвідчує, зокрема, його докторська дисертація, в якій компаративно досліджено великих поетів початку ХХ століття: Томаса Стерна Еліота й Павла Тичину.

Видання «Остап Тарнавський: бібліографічний покажчик. 1917-2007» — не лише допомога для дослідників української літератури, перекладацьких студій тощо, а й шлях, крокуючи яким, ми маємо змогу пізнати життя людини: від народження і до останнього дня. Маємо змогу поринати в таємниці долі Остапа Тарнавського, на які пролила світло Марта Тарнавська. Як вона сама зазначає, багато чого з життя чоловіка довгий час лишалося і для неї незрозумілим, зокрема з того, що стосувалося раннього життя Остапа, його прийняття до Спілки письменників України, історії його батька (участь у Комуністичній партії, репресія) тощо. По крихтах ця інформація визбирувалась і накопичувалася, допоки не знайшла виходу в цій праці.

Видання, підготовлене Мартою Тарнавською, крім бібліографічних записів, зроблених із величезною точністю та фаховістю, містить також світлини, на яких закарбовано життя Остапа Тарнавського та його родини; найяскравіші фрагменти із життя пана Остапа та його близьких друзів і приятелів. Світлини відображають не просто людську долю в її парадоксах і несподіваних піке, в миті щастя і смутку, а й історію української літератури та культури середини й кінця ХХ століття. На одній із них бачимо Богдана Кравціва, Остапа Тарнавського, Богдана Рубчака й Леоніда Лимана (які несуть труну з тілом Євгена Маланюка); на іншому фото — вечір Ліни Костенко у Філадельфії (квітень 1990); на ще одній світлині — Остап Тарнавський і український літературознавець професор Федір Погребенник (якого вже також немає на цьому грішному світі), а на одному з передніх фото — коло (в якому і Святослав Гординський, і сам Остап Тарнавський), що оточило Юрія Косача (зустріч українських письменників у редакції «Наших днів» із нагоди його приїзду до Львова 1942 року). Зафіксовано парадоксальні моменти: часто можна побачити унікальні моменти історії української літератури, про які не прочитати в підручниках чи розвідках науковців.

Книжка «Остап Тарнавський: бібліографічний покажчик 1917–2007» розрахована насамперед на тих, хто хоче відкрити для себе світ української культури якомога повніше. Наразі час саме для такої історичної реконструкції: сила будь-якої нації в тому, що її представники, розкидані по всьому світу, тримаються разом.

4 відгуки
  1. Петро каже:

    Перед нами - скорочений варіант допису того ж Дроздовського, опублікованого у “Всесвіті”, 2009. №1-2, де вищепоіменований пан має честь працювати завідувачем відділу критики. В тому ж номері опубліковано ще п”ять його матералів, що робить йому честь.
    Шкода лише, що Літакцент займається передруками.

  2. Lind каже:

    Але я гортала той журнал, там значно змінений текст. Тим більше, що такі видання, які пов”язують українську материкову та діяспорянську літературу взагалі поодинокі. Тому не набухайте від жовчі бо лусните :-) це хороша фахова стаття про книжку, що в нас пройшла непомічена. І не треба зводити людей та видання лобами, хоча це типове для деяких “українців”, мабуть, як ви, петре!

  3. Олек каже:

    Добрий матеріал, відчувається, що автор зацікавлений у темі. “Всесвіт” розповсюджується, як і всі київські журнали - ніяк. Тому стаття не лишня й на ЛітАкценті. Бо люди з областей ближчих півроку до цьогорічного “Всесвіту” не доберуться.

  4. ABC каже:

    Дуже ціквий матеріал. Про цю книжку ніхто нічого в нас не знає. Тому добре, що Літакцент розмістив рецензію. Тим більше, що в іншому журналі було опубліковано ІНШИЙ варіант. Чи тут хтось проти популяризації Тарнавського, то так і пишіть! І автору, і ЛітЪакценту респект!

Додайте свій відгук

Ви можете використовувати аватари GRAVATAR.com.

Spam protection by WP Captcha-Free

У яких ЗМІ найповніше висвітлюється література як така / або / питання / проблеми літератури?

Дивитися результати

Loading ... Loading ...
© Літакцент, 2007-2009.
тел.: +38 (044) 463 59 16, +38 (067) 320 15 94, е-маіl: litakcent(вухо)ukr.net
Створював Богдан Гдаль

Двигунець - Wordpress
Буквоїд КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин Поетичні Майстерні - творчі світи авторів-поетів Мистецьке Об'єднання Дзига сумно? - інтернет-видання про культуру ЗАХІД-СХІД :: Володимир Цибулько :: [персональний сайт] Грані-Т Видавництво Старого Лева Потяг 76 КНИГАРНЯ 'Є' - мережа книжкових магазинів zhupansky_88x312