ЛітАкцент-2009: лідери першого кварталу 2009 року
- 19 Кві 2009 06:09
- 1,588
- 27 відгуків
Експерти рейтингу «ЛітАкцент-2009» визначили книжки-лідери І кварталу 2009 року
Номінація «Художня література»:
Олександр Денисенко. Сердечний рай (вид-во «Грані-Т»)
Сергій Дзюба. Ловці снів (вид-во «Чернігівські обереги»)
Номінація «Літературознавство»:
Євген Нахлік, Оксана Нахлік. Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Ніколаєвою (Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка)
Номінація «Золота булька»:
Андрій Любка. Тероризм (літ. агенція «Піраміда»)
Павло Гірник. Посвітається (вид-во Алли Цюпак) — дуже низька видавнича й поліграфічна культура видання.
Нагадаємо Положення про рейтинг «ЛітАкцент року»
Інтернет-видання «ЛітАкцент»
1. Відзначаються дві найкращі книги українською мовою, видані поточного (2009) року в Україні та за кордоном:
Номінація «Художня книга» – новий твір сучасного українського автора.
Номінація «Літературознавство» – нова книга-дослідження сучасного українського автора в галузі літературознавства.
Розмір грошової винагороди у кожній із двох номінацій – 5 тис. грн.
Датою виходу книги вважається дата, зазначена на титулі.
2. Визначається також одна книга-невдаха року. Її автору присуджується анти-премія — «Золота Булька». Грошового еквіваленту ця відзнака не має.
3. Критерії оцінювання:
- художній/науковий рівень твору/дослідження;
- культура видання та його поліграфічна якість.
4. Переможців визначає група експертів: Євген Баран, Віктор Неборак, Володимир Панченко, Василь Пахаренко, Роксоляна Свято, Олександр Стусенко. Оцінювання книг експерти здійснюють у кілька етапів протягом року.
Книги, авторами яких є самі експерти, участі в рейтингуванні не беруть.
5. Імена переможців оголошуються в січні наступного року під час урочистої церемонії вручення премій та відзнаки.
В мене слово “лідер” чомусь завжди асоціюється із заміною першої літери в цьому слові на букву “п”… Ото як почую “лідер нашої держави”, то аж незручно стає… Так і з цими книжками. В натурі “л (п)ідери”!
Живе дихання мурате,
чому таке дурнувате?
Знать глибини тобі зась -
їдь у тобі. Коломазь.
О-ой, що ж так усе сумно цього сезону з тими книжками.. А що ж з Булькою? Давайте ж, шановна редакціє, і Любку тоді мотивуйте - чого обрали. Бо ви ж і самі, пригадується, його піарили, і то не раз. Просто якось непослідовно виходить.
Шановна/ий Wesi! Не робіть голослівних заяв, оскільки «ЛітАкцент» у жодному разі НЕ ПІАРИВ ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ ЛЮБКИ. Його ім’я з’являлося лише в наших анонсах у рубриці “Незабаром”, у якій ми інформуємо читачів про найближчі за часом літературні події: презентації, зустрічі, обговорення, круглі столи, виставки тощо. Новинні рубрики “Щойно” і “Незабаром” є найбільш “беземоційними” й “безоціночними” - ми лише констатуємо факти. А фактом є те, що згаданий письменник доволі часто влаштовував літературні зустрічі зі своїми читачами.
Ірина Троскот
Ну, тоді перепрошую. Просто надто вже часто мелькало це прізвище на сайті, справді.
Щодо “часто презентується” - є така професія у певної категорії жінок - всюди показувати заохочення аби спокусити клієнта на заробіток собі. Ліпше запитати “клієнта” а не “нічного етелика”!
І щодо Заглавної: “Ви нічого не знайшли?” Будьте добрі поясніть: чи можливо “нічого” знайти?
Мабуть маєте на увазі “… ЩОСЬ не знайшли!”?
Критерії обрання книги Гірника до Золотої бульки демонструють стару приказку: верблюд - це кінь, створений комітетом. Навіщо в критеріях літературної премії поліграфія? Це що, поліграфічний конкурс? Навіщо змішувати в одну купу видавничі проблеми й якість самого тексту? Що, пересічний читач зрозуміє, за що видання й його автора обізвали булькою? Ви ж ніби замахувалися на найпрофесійнішу, найбільш інтелектуальну премію літературознавців. А звелося все, як завжди, до клоунів, бульки і попси. Про минулорічних переможців ніхто не писав, писали тільки про бульку і Карпу, зробили тільки Карпі піар, який негативним у її випадку не буває. Ну й чим відрізняється ця премія від будь-якої іншої, окрім того, що інші премії хоч не ганьблять авторів?
Враження таке, що хтось у “Літакценті” чомусь має величезний “зуб” на Гірника. Ну, бо таку очевидну упередженість якось інакше пояснити годі. Кажуть, що Гірник - доволі химерний чоловік (не знаю, я з ним зустрічався раз чи двічі мимохідь, так що власного враження скласти не встиг). Проте мені здається, що Гірник - далеко не найгірший в Україні поет. Справжній поет, якщо називати речі своїми іменами. Який може комусь подобатися, комусь не подобатися (як на мій смак, його тексти трохи задуже “рідкі”), - але читач, який трохи знається на поезії, просто не може не завважити його справжності й не оцінити її. Тому я переконаний, що отакі дешеві, банальні, недоладні нападки на цього поета - навіть не за тексти, а за друкарські помилки! - не роблять честі “Літакцентові”.
навіть в ЛУ про Гірника згадано в тільки в виступі Жулинського.
Мабуть Павло на тому врученні премії когось дуже далеко відіслав.
Хочу знати, як це “трохи задуже рідкі” (про тексти). Це - як у наших братів : Как бы…?
Для Тємасісєг: Давайте по порядку. Ви все ж таки не заперечили, що книги П.Мідянки і М.Павлишина - це добра якість. І це головне. Бо далі Ви вже говорите не про рейтинг, а про ПУБЛІКУ і її реакції на Бульку Карпи. Даруйте, але то вже не наші проблеми.
Для Тємасісєг:
Давайте по порядку. Ви все ж не заперечили, що книги П.Мідянки і М.Павлишина - це добра якість. І це головне. Бо далі Ви вже говорите не про рейтинг, а про ПУБЛІКУ і її реакцію на Бульку Карпи. Даруйте, але то вже не наші проблеми.
Для Івана Андрусяка:
Дорогий Іване! Не знаю, чи Ви тримали в руках книжку Павла Гірника “Посвітається”. Упевнений, що Ви собі не дозволили б, аби Ваша книжка пішла в люди такою, як ця. Книжка ж - то одне ціле (тексти + культура видання), хіба не так? Цілком можливо, що ми ближчим часом ще повернемося до Гірника-поета (маю на увазі аналітичну статтю про нього на нашому сайті). Але подати сигнал про те, що книжка (книжка!) “Посвітається” є антиестетичним фактом, все ж варто.
PS Ну, а про “величезний “зуб” - то Ви дарма.
За “зуб” даруйте - тим паче, якщо його нема…
А книжку я вчора таки “дістав”. Видавничих ляпів у ній справді чимало! Однак я все ж не згоден із “термінологією”. Відзначати “булькою” книжки, зіпсовані видавництвами - це дуже потрібна річ, вкрай потрібна! Це правильно, це дуже на часі! Але все ж я сформулював би це інакше: номінантом “Золотої бульки” є “Видавництво Алли Цюпак”, яке зіпсувало книжку Павла Гірника “Посвітається”.
Хіба так не було би правильніше?
На 100% згодний з Іваном. Автор тут завинив хіба тим, що не допильнував (часом, з огляду на “практику роботи” наших видавництв, це не так вже й просто зробити), але ця вина мізерна порівняно з провиною видавництва. Тому коректно було сформулювати так: Видавництво Алли Цюпак (за книгу Павла Гірника “Посвітається”).
На цьому сайті, милі друзі,
ваш труд оцінять по заслузі.
- А де поділися Зоїли. Мабуть, їх комарі заїли.
- Да гнуса нєт ісчо, в натурі.
- Ну то запорпали їх кури.
Чипелик, друже мій коханий,
Який твій допис дерев’яний.
Хоча мене ти тут згадав
Неначе куркою почастував.
Змінив Акцент старий дизайн
Пожовкнув, наче пармезан…
На сайті цім, Зоїле-брате,
пожовкли всі, як азіяти. Та позитиви є. Ачей
корисне жовте для очей?
Працюємо хоч не жаркіше,
але ж і сліпнем повільніше.
та любка насправді не такий безнадійний! у нього навіть дуже непоганий вірш є, “ісус, еврідіка, орфей”, здається.
ой ой ой, який цей сайт псепвдоелітарний
Сам ти псеПвдоелітарний.
Цікаво, чому немає обгрунтування, чого “бульку” можуть дати Любці? Складається враження, що “Літакцент” теж долучився до піарення цього, хоч і талановитого, нарциса.
Яке це в біса “літературознавство”, коли пишуть про альковні пригоди поета? Тоді хай буде номінація “З підглянутого у шпарину”!
Ви Нахліка взагалі читали? Які підглядання? Скрупульозний аналіз на основі унікальних архівних документів - листів, щоденників і т.д. Потримайте хоча б у руках попередню його книжку про подружнє життя і позашлюбні романи Куліша, фарисеї.
“подружнє життя і позашлюбні романи Куліша” - так, це найголовніше (а може і єдине?), що треба знати про куліша, на цьому “жовті” видання, здається, спеціялізуються
Справді, яке відношення поліграфії до творчості? Перший Шевченків “Кобзар” був такої якості… Сам в руках тримав. Тільки творчість є критерієм письменника. Деякі геніальні твори взагалі не бачили книжки…
хоч би що вирішила експертна рада, завжди ,буде багато “незгодних”. а також тих, хто кричатиме про піар чи підсуджування. розслабтеся. виходьте з реальності.
1. хіба багато вартісного вийшло за початок року? треба ставити питання інакше: зі скількох книжок доводилося вибирати членам журі? і чи було там із чого вибирати взагалі? 2. будь-яке рішення будь-якого журі апріорі суб”єктивне. бо це люди. зі своїми естетичними смаками. і не завжди остаточне рішення збігається з думкою кожного окремого експерта. мабуть, вирішувалося банальним голосуванням. хто більше голосів набрав. інша справа, що, може, організаторам варто повідомляти про всіх номінантів. щоб знати, з ким Нахліки змагалися чи Денисенко з Дзюбою (до речі, обкладинка Дзюби - провінційний кіч вищої проби! цікаво, що там під нею. підозрюю, не набагато ліпше). хай ті інші й “не пройшли”, але вже сам факт, що їх помітили, щось важить. а про Любку я також не згодна. хто знає, що з нього за 5-10 років буде. або всі забудуть, або писатиме значно ліпше. це не безнадійний поет. і не настільки розпіарений, як Карпа, щоб казати, що довкола його імені багато шуму.