Як це було

У читачів, напевно, одразу виникне кілька питань чи можна ставити в один ряд антикомуніста Самчука й більшовика Островського? І хто такий Даушков?

На неї не навішав здохлих котів лише лінивий. Анна Ахматова, яка сама не відзначалася іконною зовнішністю і святістю вчинків, описала цю жінку так: «Волосся фарбоване, а на потріпаному обличчі нахабні очі». «Злий геній російської поезії»

На відкриття виставки «По той і по цей бік ґрат» Іван Драч приніс жовтуватий аркуш із самвидавним віршем «Пам’яті Вишенського», який, за його словами, «у списку ходив як вірш Стуса».

Останнім часом ім’я англійського письменника Джорджа Оруела (Орвела) набуло особливого розголосу, як в Україні, так і за кордоном.

Виявляється, процесу вербування до ОУН сприяли… поезії Тараса Шевченка та Івана Франка! Вони ставали тим лакмусовим папірцем, що давав змогу майже безпомилково розібратися в людині.

Пізньої осені 1909 року Іван Франко виїхав до Одеси. Можна було б теплішої пори це зробити, але поки вияснював, чому російський консул у Львові не хоче видавати йому візу, поки діставався Чернівців, де йому отримати цей документ допомагав професор Степан Смаль-Стоцький, час минув. Газета «Буковина» за 23 (10 за ст. ст.) жовтня 1909 року повідомила, що 21 (8) жовтня ...

Уявлення про особисте знайомство харків’янина австрійського походження Г.Гесса де Кальве з Г.Сковородою є однією з найдавніших та усталених аксіом сковородинознавства. Тим часом же, ці люди ніколи не бачили один одного… Як сталося в науці таке непорозуміння? 1817 року в «Украинском веснике»

«Поза межами болю»... Часто цим художнім автобіографічним твором (1921) визначали всю подальшу творчість О.Турянського, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як «тьмяну» сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця і журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад ХХ ст., некрологах чи просто у спогадах про письменника його так і називали: «автор „Поза межами болю” ». Цей усталений «імідж»

Такі шедеври, як «Пісня про Сталіна», пишуться не випадково. Вони народжуються або з глибокої віри митця в те, що він пише, або зринають унаслідок психологічної травми, шоку, рівним якому може бути хіба що страх смерті. Адже написано справді талановито, гори створеного Максимом Рильським пустопорожнього славослів'я не йдуть із цим віршем ні в яке порівняння. Хіба ж поставиш поряд із «Піснею про Сталіна», створеною за фольклорними взірцями, ...

У тьмяному радянському минулому людей, а особливо творчих, ґвалтувати вміли неабияк. І не тільки за допомогою спецслужб! Вистачало ґвалтівників і мимовільних – по тих інстанціях, які, здавалось, мали би підтримувати творчу людину й розуміти її як ніхто. Але де вже було зрозуміти старого й донедавна опального іроніста працівникам редакцій, котрі тільки й дивились, аби за якийсь недогляд не загриміти туди, звідки прибув він!.. Бо ж якщо ...