…ова проза
У кожного своя окопна правда
У кожного своя окопна правда
І от мені трапляє на очі цілий том під назвою «Самовчитель графомана». Та ще й за підписом морфілолога Антона Санченка!
Все розсипається, розмивається і розсіюється.
Конструювання віршів – механістичне або комп’ютерне – постмодерністам приписувати так само хибно, як і ототожнювати, скажімо, інформацію в журналістиці й інформацію в кібернетиці.
Говорити про Максима Кідрука як про письменника не доводиться.
Коли преса не може вповні функціонувати як преса, вона перетворюється на аби-книжки. І це не так уже й погано, коли йдеться про дотепне й добре […]
Знаєте, чим журналіст відрізняється від письменника? Тим, чим мешканець інтернетного запілля від мешканця хрестоматії.
Почну традиційно: з анекдота.
Будь-який масовий захід із закосом під Революцію породжує свою літературу.
Ця книжка однозначно не про кохання. Отож назва «Моя кохана К’яра» – це авторський вистібон, яких у тексті вистачає.