Шевченківська премія

Від редакції. Стаття Івана Андрусяка, вочевидь, «спровокована» рішенням експертів рейтингу «ЛітАкценту-2009» щодо збірки вибраного Павла Гірника «Посвітається»

Ну, ось. Маємо чергового шевченківського лавреата в галузі літератури. Цього року – з Поділля, яке розкинулось мило, недбало й дало нам уже чимало. Шевченківських лавреатів. Скільки – не уточнюю, бо не про те нині мова. Мова про те, що наприпочатку березня Подільська височина вкотре аж повИщала від гордості. Й повищАла від радості. Чи вИщАтиме від аналогічних почуттів український читач, гортаючи книжку Павла Гірника?

Normal 0 Жанр цього тексту я збирався визначити як «настовбурчені думки». Та оскільки думок у нім не так уже й багато (точніше, вона одна, але красиво подана), то й особливо настовбурчувати тут нічого. А ще – надто вже емоційно таке жанровизначення звучить, якось аж по-жіночому. А емоцій у цьому тексті не передбачається. Отож визначаю його жанр легше – «репліка з гальорки».