сербська література

Герої Мілорада Павича, в тому числі ті, що носять його власне ім’я, багато разів перетинали в його творах межу між буттям і небуттям. 30 листопада її перейшов і сам письменник.

Чотири стіни – внутрішній простір людини, до якого можна зазирнути хіба що крізь шпаринку поезії. Місто – Ніш. Назва роману сучасного сербського письменника Звонко Карановича дуже точно окреслює не лише місце дії, але й своєрідність перспективи цієї урбаністичної оповіді. Змальовуючи Сербію 90-их років минулого століття, драматичні події бомбардування 1999 року, вона передовсім є свідченням того, що відбувається у «власній кімнаті» її героя - там, де історія залишається за дверима.

24 червня 2009 року у Москві відкрито погруддя Мілорада Павича: сербський письменник за життя був утілений у бронзі. Здобуття автором «Хозарського словника» «другого тіла» стало ще одним – третім – приводом для написання цього тексту.

Пропонуємо увазі читачів віртуальну розмову з відомим сербським митцем Мілетою Продановичем, що відбулася одразу ж після його повернення з Києва до рідного Бєлграда.

Пропонуємо ознайомитися з матеріалами круглого столу, присвяченого творчості відомого сербського письменника Мілети Продановича в контексті сучасної літератури. Відбувався він — нагадаємо — у Києві наприкінці березня 2009 року за участю самого М. Продановича.

Цими днями на запрошення «ЛітАкценту» Київ відвідав професор Академії мистецтв у Белграді — відомий сербський письменник і художник, Мілета Проданович. Тож пропонуємо увазі читачів триденну подорож українською столицею у його компанії.

Література повинна бути суб’єктивною. Література не має іншого обов’язку, ніж бути суб’єктивною. І коли оповідь ведеться від першої особи, і коли від третьої, вона повинна бути суб’єктивною. Вона намагається зорієнтуватися у сучасності, в історії, у різних науках, але це не її справа. Вона хоче створити певний окремий світ, який має бути схожий на світ, у якому ми живемо.