Мáксими максималіста Максима
- 29 Лип 2009 07:05
- 1,349
- 147 відгуків
Максим Солодовник ... голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях... — Київ: Смолоскип, 2009
Найперше – музика у слові. Від часів Поля Верлена ці слова прижилися аж до буквальності. Не секрет, що молодь перебуває під потужним впливом музики, відтак намагається жити і творити відповідно до «законів» улюбленого стилю. Можна писати джазово, рок-н-рольно, готично – в такому разі поетичне слово Максима Солодовника – це гранж і панк. Це скептицизм стосовно цінностей сучасного суспільства, страх бути втягнутим у «систему», усамітнення, атомізація, маргінальність.
Максим Солодовник переміг торік на літературному конкурсі видавництва «Смолоскип», за що тепер має надруковану збірку верлібрів «…голоси подорожніх у сутінкових довгих алеях». Він – вельми молодий поет і літературний критик з Полтави, який, за словами анотації, «любить багато життєвих сфер»: музику, дівчат, добре вино, Формулу-1… Захоплення сучасного міського хлопця, що не назвеш екстраординарними. Звідки Максим черпає життєвий досвід для оформлення його в поезію? Звісно, з бездонних, похмуро-вразливих глибин своєї неповторної індивідуальності, загартованої у битвах з вулицями та провулками, «близнючими спальними районами», самотністю брудних кухонь і горищ, безсловесними уявними війнами з натовпом обивателів-«цивілів» та перестрілками з незбагненним жіночим тілом.
Збірка «…голоси подорожніх…» оформлена урбаністичними фотознімками – авторськими та чужими. Кожна світлина займає сторінку, втім невисока якість зображень, відсутність обробки та чорно-білий друк на офсетному папері додають книжці присмаку самвидаву. Деякі картинки до того темні, що важко зрозуміти, що ж на них зображено.
Збірку Максима умовно можна розділити на дві частини – вкрай суб’єктивні замальовки та більш логічно оформлені поезії. Перша частина, що завершується віршем «Антракт людини», має медитативний характер. Ці твори лаконічні, фрагментарні, думки у них плутані, образи невпорядковані, мова наближається до потоку свідомості. Поет часто не закінчує речень, вводить еліпсис, ритмізує текст анафорами. Ці вірші складні для розуміння із двох причин. По-перше, тексти перенасичені термінологією та абстрактними поняттями. М. Солодовник радше віддає данину словам, ніж породженим ними асоціаціям: «Обходячи свої отерплі горизонти, // здійматимеш пилюку макабричних літ; // Нема твоїх братів, сумним ясоном // ти вирушаєш у глевкі світи». Надлишок епітетів часто не виправданий, причому поет любить поєднувати не властиві художньому мовленню слова з досить банальними образами: похилі площини днів, фібри землі, космічні уколи і мишачий біль, мутагенез підвалів, внутрішні депозити свідомості – такі словесні картини мало що говорять читачу. По-друге, інтерсуб’єктивність, принцип, який Максим використовує у своїй поезії, не виправдовує себе як прийом. Суб’єктивна епістемологія новітнього мистецтва передбачає діалогічну форму спілкування автора й реципієнта. В той самий час читач «…голосів подорожніх…» часто почувається випадковим чи навіть зайвим свідком: Максим Солодовник не володіє таким особистим досвідом, який міг би стати новим для аудиторії, а також не шукає засобів передання власних переживань, як це робили апологети західної інтерсуб’єктивної поезії у 1950-ті, — наприклад, схвилювати читача, щоби «дати спробувати» власного хвилювання. Діалогу не відбувається. Удавана щирість часто обертається самомилуванням та неспроможністю розкрити можливості віршування. У передмові до збірки Павло Коробчук пише, що тексти Солодовника «більше не для когось, але тексти – від себе». Тоді хочеться спитати: а для чого видають такі тексти?
Друга частина збірки відрізняється від першої впорядкованістю думок, стилістично вона краще оформлена і меседж її зрозуміліший. Якщо у медитативній частині автор намагається описати свої бурхливі стани, висловити те, що висловити неможливо, то решта віршів збірки розробляє соціальну проблематику. Вона, з дозволу сказати, є громадянською лірикою. У найкращих традиціях авангарду світогляд ліричного героя – бунт. Героя оточує нестерпне жлобство й механічне споживання, йому доводиться жити у суспільстві, котре не залишило місця мріям, дивам, щирості. Та в найгірших традиціях юнацької гарячковості автор не пропонує жодної альтернативи чинному порядку. Його бунт пропонує знищення й нічого натомість. Основний мотив збірки – обурення і злість на метушливий індустріальний світ й водночас прагнення від нього сховатися. Навіть близькі йому жінки представляють суспільство – виходять з нього і зникають у ньому ж. Вірші часто оповідають про тишу, мовчання, негучні звуки, про зупинку серед шаленства, коли можна побути наодинці з собою та своїми думками. А ці речі для Максима – цінніші за все.
Автора збірки не можна назвати нездарою чи пустодзвоном, яких нині багато серед молодої богеми. Втім, досягає висот лише той, хто працює над собою, а Солодовників субкультурний скептицизм може стати цьому на заваді. Піддатися «промінню гнилизни», яке «розносить», – означає зупинитися. А це призведе до збільшення ентропії й теплової смерті всесвіту, поете. Тоді вже не буде на кого нарікати й ніхто нас не порятує.
Loading ...
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
Щодо ФОЛІО, то Ви праві. Одне з найнепрофесійніших в обходженні з авторами видавництв. І не треба розповідати небелиці - ніхто там нічого не редагує. Женуть халтуру, як має бути… Головне - зиск!
А я ось читав українською Мопассана і Бальзака, Доде (роман ДЖЕК). Нечитабельні переклади. На першій сторінці долає сон.
Ви плюнули в бік Фоліо - то тепер будете перекладати в стіл, тому що це єдине видавництво, яке вижило під час кризи і де платять. Прокиньтеся!
Фоліо та Книж. Клуб залишились одні, всі інші дихають на ладан! А ви ще випендріж влаштовуєте!
Я не плюю в чий-небудь бік, на відміну від вас, чиє слиновиділення може свідчити про початкову стадію правцю. Я об’єктивно перерахував основні (але не всі) претензії до видавництва, чиї методи праці недостойні, і кидають тінь на весь ринок, теж далеко не цивілізований. Чим закінчують у таких випадках, можна переконатися на прикладі “Кальварії”.
Фоліо, до того ж, не єдине українське видавництво, і для того, щоби публікувати свої переклади я цілком можу підібрати яке-небудь притямніше. До того ж, переклад - не основний мій фах, я займаюся тим, що мені до смаку за гроші, яких я гідний. Дякую за турботу про мій заробіток.
Гадаю, що то й же Ілля в недалекому найбутньому для Фоліо перекладатиме взагалі безкоштовно - аби дукувало. Всі інші теж.
Он і Дімаров плюнув, а тепер ще й сам Фоліо заплатить, аби не в стіл калякати.
То гідний заробіток - батракувати? По квартирах ремонти робити? Збирати гроші, щоб раз на рік поїхати в Київ та побачити старих друзів? Я в шоці від таких заяв Іллі.
Яка вам різниця, нехай ремонтує.
Він же не як Корній Чуковський: наштампувв купу дітей, а сам палець об палець не вдарив, щоб їх прогодувати. Ранок у родині Чуковських:
–Лідо, бери малих та шуруй-но в гості!
Так і вижили. По гостях.
До Макса. А що вам так залежить на Фоліо? Я, на відміну від вас, дуже добре знаю “кухню” цього видавництва, яке часто вражає як власним непрофесійним підходом, так і відсутністю елементарної поваги до авторів та перекладачів. А про перекладачів ви так не турбуйтеся, бо їй-Богу, зворушили (це всіх жалільників стосується). Ще плакать вдаримося, замість працювати.
Власне кажучи, чи не краще вам злізти зі стронґовського, який і без ваших плювків (які свідчать не про правець, а про хронічну скаженівку) дасть собі раду? Мені здається, всі бралися коментувати збірку Солодовника. Почали за здравіє… У таких випадках у нас на Західній Україні казали: “Йди сі висрай”. Ну, і вам можна порадити випорожнитися у відповідному місці, а не коментуючи збірку віршів.
ду хулера ясная, яка ж я нещасная
Хто насправді переймається перекладацьким непрофесіоналізмом, поза видавничим, - а це повинні бути розумні читачі, а передовсім фахівці - той знайде привід для роздумів, читаючи коротенький огляд на цю дуже делікатну тему:
http://sumno.com/article/kazusy-ukrajinskogo-perekladu/
Боженко, хотіли блиснути гуцульськи кацапердіями? Та ті ж ваші гуцули, як циганва, атакують метро в Берліні танцюльками і приспівками. Соромно за вас і ваших гуцулів.
Прикро.
Б. Антоняк!
Забудьте, голубонько, слово Західна і не діліть нашу Україну. Є Україна, і це затямте.
Приємно, що ви нарешті злізли з теми літератури й перекладів, якими вочевидь не займаєтеся і на яких не знаєтеся, та й перекинулися на мою скромну особу. Їй-Богу, втішно!
мене втішило, що про Максима Солодовника дізналося стільки людей. І все завдяки стронговському. Подякуймо Іллі за вміння притягувати на форуми шанувальників поезії
Мені страшенно прикро, що Кіяновська захищала стронговського, мені гадалося, що її рівень освіти і статус не дозволять їй це робити. Помилилися - і загубили Маріанну. Вона для мене тепер все одно що цей блазень Ілля.
і що, ви тепер Кіяновську читати не будете? вона цього не переживе. я от спілкуюся зі стронговським і не помічаю в ньому тих жахливих рис, які вас так вражають. А освіту маю стовідсотково кращу за вашу і написав цілу купу книжок. ви зверніться до всіх письменників, щоб вони на початку своїх книжок писали: за стронговського чи проти стронговського. а то випадково прочитаєте не того письменника. сором який буде…
Ох, ви мій любителю поезії, стовідсотково, освіта у вас 8 класів радянської школи, адже ви не тямите нічогісінько в тій поезії, коли захоплюєтесь витворами солітера. Купа книжок, що написали, дорівняйте купі… самі знаєте чого.
яка поетична образність! книжки з купами порівняли. Ще щось напишіть, дайте натішитись вашим оригінальним поглядом на світ.
він хоче бути сучасний, тому спілкується зі стронгом. бідний чоловік, і як пояснити йому, що він обрав хибний шлях? бачу комплекс посовєтської людинки. Мілоша читайте, і все буде гаразд.
З правдивою насолодою читаю ваших послань і прагнеться мені слухати голосу вашого, любителю поезії, так, щоб конче бути на вашому виступі в крамниці ірашок, яко промовець. А Маріанну ми викреслили з лав великих мистців. І вона тепер плаче…
З правдивою насолодою читаю ваших послань і прагнеться мені слухати голосу вашого, любителю поезії, так, щоб конче бути на вашому виступі в крамниці іграшок, яко промовець. А Маріанну ми викреслили з лав великих мистців. І вона тепер плаче…
Солодовник - не поет. Цим все сказано. Кіяновська і то краще пише.
а ти хто таке? тролль вельмирозумний, ага?
авторові: треба бути обережнішим у висловлюваннях, а то можна отримати по пиці. Солод - безмозкла особа із заниженим рівнем itelectium-pofigi.
ох і роботи тут буде модераторам у вересні
не заздрю я їм з такими відвідувачами
огидні пігмеї і свинота
ох і налякав же
тьху на тебе, потороча
Автор справді свинота,
іди-бо рохкай у базок, поїж дерті, а помиїв ти напився.
Солод - не поет, Стронг - дибіл, Кіяновська - продалася, Антоняк - хотіла засвітитися. Ця статейка була вигідна всім, а автор закусив язика і дметься на параші.
а от повторити це в реалі у тебе, плюгавцю, цього б не вийшло :))))
мовчи, унтерменш, тебе ніхто не питав
тобі був наказ - рохкай у базку.
рохкай у базку!
рохкай у базку!
толиха захарчована!
твоє повідомлення не несе змістового навантаження, як і ти сам
всьо, троль, асталавіста
сублімуй деінде свої комплекси
солодовник+сідельник=???????????:-)?:-)?:-)?
вітаю нову родину
Кіяновська+Стронговський+Антоняк=???
Вітаю нову родину.
Де модератор? Попри відпустку, має бути черговий! Пане Стронговський, не створюйте прецедентів: усе почалося з ”одруківок”, якими чомусь насичені ваші публікації, згодом ви неадекватно відреагували на чергове зауваження і перескочили на тему Солодовникова, потягнувши за собою цілу кагалу тих, хто вас ненавидить, і, як наслідок, маємо цей гармидер. Навчіться нарешті поважати себе та інших!
З радістю доводжу до Вашого, вельмишановний пане, відома: я таки справді недоосвічена. Колись давно по-любительськи написала і віддала в добрі руки, як кошенят, 6 дисертацій, а на власну пошкодувала часу. Крім того, щиросердо зізнаюся у тому, що так, продалася: Лесьмян і Тувім, яких я перекладаю (по-дилетантськи, фактично не знаючи мови, по суті, для себе), за походженням євреї, а Івашкевич, Шаламун, Денель, Констрат (усього понад півсотні прізвищ) - не просто поети. Чесне слово, ну зовсім не просто поети. Як би я могла перекладати їх, не продавшись? Впевнена, Ви цього не знали, а то дорікнули б мені не тільки Стронговським. Було приємно і повчально читати це обговорення віршів Солодовника. Залишається тільки попрощатися з присутніми за цим круглим столом. Ага, є ще одна річ, яку я хотіла би довести до Вашого, пане, відома: у мене немає літературних амбіцій. Мені подобається вязати светри.
Шановна пані Маріанно! Кому ви відповідаєте? Кажуть, хто береться розмовяти з дурнем, той сам опускається до його рівня. Безмежно Вас поважаючи, закликаю не звертати уваги на писк анонімних недоумків. Це саме звернення стосується і шановного Автора, який дарма починає спілкуватися з недолугими дописами, стаючи на їх рівень. Інколи краще промовчати, зберігши принаймні гідність.
Йой, Мар”яно, так сі бою, же ви за ті светри призналисі. То де так мона? Таж ті їнспектОри зразу сі причеплят! Ще штрафа стягнут за той бізнес. Кажіт їм, же ви тілю пошуткували, а ше жадного разу шпицю в руці не тримали.
недоумки теж мають не сумніватись, шо вони такими є
ну, як нема нормальних дописів - шо зробимо
ну, не люблять в Україні читати книжки :)
мовчати слід в міру :)
Маріанночко, публічно підтримали цю почвару Їлька - автоматом випали з нашого клану. Вибачати це вам ніхто не стане. Гаразд. В’яжіть светрики.
Почитали б це все іноземці-літерати - мабуть, відразу б запропонували влаштувати міжнародний літфест! :-( Україні є чим гордитися!..
Нарешті явищу стронговщина-профанація оголошена війна. Тепер кожен, хто публічно підтримувати цю особу, буде автаматично зараховуватися до штрафбату, куди потрапила Маріанна. Кіяновська ще має шанс повернути свою репутацію через публічне каяття.
Свєтік ! А ти непослідовна у своїх постах. )))))))
А “публічне каяття” - це як ? На площі чи па тєлєвізару ? Скажи, лапонько !
А що, Інтернет і людська гідність - речі аж настільки не сумісні? Чи, може, справа все-таки не в Інтернеті? “Стенка на стенку” - оце воно і є. Біда тільки в тому, що садна і синці зникають, а написане залишається.
Треба скласти реєстр тих, хто має дружні стосунки з Стронговським. Цих осіб треба нищівно і жорстко розкритиковувати, нехай то буде баба Параска чи Вєрка Сєрдючка. Стронговщина-профанація підірвала престиж українського перекладу. Кинула тінь на перекладацькі здобутки! Ганьба Стронговщині-профанації!
“Стрнг”-щина заволоділа прогресивними мізками, як суржик.
Та хто ж це підписується моїм іменем і пише отаку дурню???? Прошу не плутати цю Світлану з попередньою :)))
Стронговщина - явище! Крапка.
Крапка! Крапка!
Капка…
У рецензії Автор пише: “…перестрілками з незбагненним жіночим тілом.” Чи не могли б Ви пояснити цю фразу ? Щось я ніяк не в’їду.
даруйте моє втручання, але речення, згадане в цитаті, судячи з усього, побудоване на мілітарній образності. юнак, мовляв - бунтар, що веде вічну боротьбу, він воїн світла, месник і все таке.
чим довше читаю, тим дужче плакати хочеться. стронговського жалко, прекрасну Мар”яну - ще більше.
і нашо я прийшла в цей інтернет?
нашо ти взагалі народилася?….
шоб нести людям добро, ясєнпєнь
Ти, пуголовку made in china, дивись, щоб тебе не втопили.
!Ти, пуголовку made in china, дивись, щоб тебе не втопили.
це якесь магічне еспанське застереження, яке я маю розшифрувати?)
Це слава, Ілля, і ти мусиш з тим змиритися. Те ж саме стосується всіх перерахованих прізвищ. Возрадійте. Не було б про що говорити, не говорили б. ;)
Слава тота, як в тої дівки, що стала публІкою.
Та чого маєте жаліти ту Мар’янку, сама нарвалася. Ото плела б, (а не в’язала! - Кіяновська, вивчи мову й свого дружка примусь!) ті светри, продавала б та жила б собі тихенько на ті гроші. А так… Тягнула з криниці стронга - і сама в ту криницю впала. А рятувати ніхто не буде. Ще посміються. Люди злі.
“Люди злі.”
НІ ! ЛЮДИ РІЗНІ ! В цій публічній порці, що тут влаштована, забули одну істину:
“Hominem te esse memento. ” ( Пам’ятай, що ти людина. )
Написано суховато, но всё равно занимательно.
Люди - злі, особливо тепер, коли гоняться по слідах дикого звіра. З ломами і сокирами. Було б це XIX стл., то був би вже самосуд. А Кіяновську ще б у відьмарстві звинуватили, тому що, чули, ворожка вона…
Модератори подали на десерт Ілька, а самі зникли. Гурмани. Ілько, ти став зіркою, яку Маріанна так і не схопила.
Шо ви, вуйку, плетете, шо купи сі не тримає?
обіцяла всім нам манну
кіяновська маріанна,
а сама взяла кравчучку -
і поїхала до чукчі,
у житомир, у житомир
светрик повезла на спомин,
де стронговський єву нянчить,
світу білого не бачить.
ба! вона дочаклувалась,
що сама в житті зосталась.
а ілько, забувши стид,
мат англійський бурмотить!
обіцяла всім нам манну
кіяновська маріанна,
а сама взяла кравчучку -
і поїхала до чукчі,
у житомир, у житомир
светрик повезла на спомин,
де стронговський єву нянчить,
світу білого не бачить.
ба! вона дочаклувалась,
що сама в житті зосталась.
а ілько, забувши стид,
мат англійський бурмотить!
і не треба нам той путін - ми самі себе з’їмо.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ВСІ, КОМУ НЕБАЙДУЖА НАША КУЛЬТУРА!
МИТЕЦЬ, ЯКИЙ ПРИТОРКАЄТЬСЯ ДО стронґовщини, ПЕРЕСТАЄ БУТИ МИТЦЕМ!
перші уроки йдуть важкувато.
А вам как я посмотрю везёт на удачные темы!
Інтрн. піар - найдешевший. Чим більше ллється бруду чи похвали (на людину або його книги), тим, виявляється, краще. Ото тепер знайте, коли на вас полився бруд, то це ви стали популярні, і треба з того лише радіти. Тому що! Навіть у цивіліз. В. Британії видавництва САМІ! платять за НЕГАТИВНІ РЕЦЕНЗІЇ на переклади чи романи, бо відразу ж підвищується попит і зростають продажі. Треба письмакам вміти себе піарити й продавати. Література - це бізнес.
.Ітрн. піар - найдешевший. Чим більше ллється бруду чи похвали (на людину або його книги), тим, виявляється, краще. Ото тепер знайте, коли на вас полився бруд, то це ви стали популярні, і треба з того лише радіти. Тому що! Навіть у цивіліз. В. Британії видавництва САМІ! платять за НЕГАТИВНІ РЕЦЕНЗІЇ на переклади чи романи, бо відразу ж підвищується попит і зростають продажі. Треба письмакам вміти себе піарити й продавати. Література - це бізнес.
Стрнговський робить все правильно, якщо хоче, щоб про нього знали. Знають. І це добре. А інші сидять по хатах, позачинялися і вважають себе популярними та визнаними. Помилка! Визнали вас сусід по під’їзду, дружина та діти. І все. Про вас мають знати, для чого ж ви тоді творите?!. Ілля, ти - молодець.
Хочу, щоб ти став політиком.
А ще. Переклади оповідання Джека Лондона! Це твоє.
Щоб перекладати, треба знати мову, якою перекладаєш. Вам справді потрібен Джек Лондон у перекладі темного Стронговського?
Стронґовський
О Боже правий, порятуй
В особі цього чоловіка
Переклад наш. Врятуй від дуль,
І від кікімор многоликих!
І подаруй йому снаги,
Вклади лискучий меч у руки,
Щоб Україну від наруги,
Він врятував на всі віки!!!
СТРОНҐОВСЬКОМУ
Хай човник твій пливе перекладацький
По хвилях темних, що вкривають став,
Щоб кожен ворог твій і недруг блядський -
Пошкодував, що другом не назвав.
Ілля!
Ти кращий!
Вітаємо тебе з всенародним визнанням.
Зроби їх всіх!