Василь Шкляр. Чорний ворон

Василь Шкляр. Чорний ворон. — Київ: Ярославів Вал, 2009
Василь Шкляр. Чорний ворон. — Київ: Ярославів Вал, 2009

Василь Шкляр. Чорний ворон. — Київ: Ярославів Вал, 2009

Роман відтворює  одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок нашої історії  – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920-х  роках. Збулося Тарасове пророцтво: повіяв новий вогонь з Холодного Яру, і лицарі лісу освятили зброю на московського ката. Найзапекліші з них – залишенці – продовжили боротьбу навіть тоді, коли в Україні утвердилася диктатура чужинців і не було вже надії на визволення. Таким був загін отамана Чорного Ворона.

68 коментарів
  1. Чомбе каже:

    Якби ще хто совісті позичив Шкляру. Я-ворівський теж писав про Кортеліси без грами совісті і моралі.

  2. Богдан каже:

    Де можна придбати книжку? я читав уривки в Кур”єрі – дуже сильно!

  3. Олесь каже:

    Теж хотів би придбати цю книжку. Може, сам Василь Шкляр щось порадить з цього приводу.

  4. Буся каже:

    Якби герої Шкляра воскресли, вони першого розстріляли б автора.

  5. кілгор каже:

    Я щось не доберу — а “Залишенець” від КСД — це той самий роман, чи ні? Чим вони відрізняються і котрий хто порадить купувати? Такого шахрайства не було від буму на дюдіки Чейза на початку 90-х — коли московські видавництва один твір одночасно видавали під трьома різними назвами.

  6. Сашко каже:

    Василь Шкляр — класний дядько. І гарний письменник.

  7. Читач каже:

    Складається враженя, що вам, джмелики, література по барабану. Маєте право казати пакості, як змовите спочатку щось про твір. Це ж літературний сайт!
    В. Шкляр не зверне на ваш шум жодної уваги, бо ви не читачі й не критика, а базар.
    Я поважаю нову книжку Шкляра вже за тему, ну я такий. Не проживаючи в Києві, буду старатися її дістати й прочитати.

  8. залізняк каже:

    Шановні добродії-критикуни! Схоже жоден з вас не прочитав і абзаца цієї книжки, яка є знаковим романом для Шкляра і українського літпроцесу 21 ст. цей роман писався 13 років. він базується на подіях 1918-1922 років – визвольних змаганнях Холодноярської республіки УНР, на повстанському досвіді якої згодом утворилася УПА. Критика мусить бути посутньою і професійною, адже це “ЛітАкцент”, а не гармидер невігласів.

  9. Оля Купріян каже:

    Люди, книжка класна. Цікава й напрочуд добре написана.
    Негоже оцінювати тексти за тим, яка, на вашу думку, є людина.

  10. Тома каже:

    Оля Купріян, це надто важливо яка то є людина, книжку якої читаєш. Приклад?
    Чикатіло мав рукописну збірочку Лірика. Читали б?
    Онопрієнко(більше ніж 50 убивств) – мав Оповідання.
    Читали б? Маніак Слівко (це той, хто в Невінномиску вішав у лісі школярів, ґвалтував їх, рубав сокирою і знімав цей жах на камеру) був напрочуд хорошим поетом. Читали б?
    Вина Шкляра – страшна: він зрадив людям як людина.

  11. Олесь каже:

    Після кожного прчитаного коментаря з’являється ще більше бажання прочитати книгу В.Шкляра. Шкода, що сам автор не втисне кілька слів, аби порадити, де можна придбати його книжку. Все ж таки думаю, краще прочитати саму книжку, ніж купатися в оцьому словесному лайні.

  12. Дума каже:

    Олесю, ви, очевидно, тільки й шукаєте лайно серед я-ворів і шклярів.

  13. Юрій каже:

    Базар… Оце все приклад того, чому говорять більше про Явора-Тарасюк-Шкляра-… ніж про твори.
    Прикро, панове.
    А щодо якостей людей, то… Пушкін теж не ідеальним був))

  14. Тома каже:

    на роботу Шляра возять на службовій машині! На яку роботу, коли спілка давно вже не функціонує?! Доділювати нерозграбоване.
    Підсумок: увесь творчий доробок цієї людини(?) – це кілька прозових книжок середнього рівня, але за це Василь отримав: у спілці тепле місце з шофером, простору квартиру в Києві в елітнім районі, замок-твердиню (дачка) під Києвом, ще хотів Шевченківську за Ключа, та не дали…
    Чи не забагато для колишнього колгоспника?..

    • Галс каже:

      Томо, та ви ж зовсім не знаєте нічого про Василя. Живе він На Лісовому масиві. Якщо для Києва це елітний район, то що тоді Хрещатик? Має “шикарну” квартиру, аж на дві кімнати і круту дачу у вигляді маленької сільської хатки під Звенигородкою. Ніколи не думала, що Звенигородський район це під Києвом (чотири години автобусом). А от річка Гнилий Тікич там дійсно шикарна, риба там водиться добра. Не пишіть того, чого не знаєте. Це великий гріх.

  15. Яя каже:

    Шановний (-на) ТОМА, перепрошую, але з якого дуба ви впали?! Чого це спілка не функціонує? Не знав, що із творами середнього рівня можна стати лауреатом “Коронації слова”. Спробую. Як що – вам подякую. Ви впевнені, що він живе в елітному районі? Не смішіть…
    А взагалі, точно базар тут. Літератори, блін. Більш схоже на зібрання бабусь, які нічого хорошого вже вгледіти не можуть. Тоді хай перейменовують сайт у які-небудь “Теревеньки на лавочці з сємками”. Що за народ…
    А книжка дійсно класна

    • Читач каже:

      Нащо закривати сайт? Через цих недорослів, що рахують чужі гроші?
      Їх же турбує не література, а хто скільки одержує, їздить чи не їздить на машині. До речі, стоп – останню інформацію можуть видавати заздрісні, і немічні, члени Спілки. Так що тут, можливо, молодь і не винна. Давайте, панове, реагувати лише на літературну інформацію, і все буде гаразд.
      За такий роман В. Шкляреві – честь і слава!

    • Тинок каже:

      Не треба прикривати свою нікчемну душу нашими героями.

    • Дзиґа каже:

      Коронація слова – це штучно створена гра, де наперед визначені лавреати. Дурять авторів, виманюючи останні гроші на пересилання творів. Ніхто їх не читає. Туфта.

  16. Тома каже:

    і Кокотюха лавреат Коронації, і Ірен Р…
    а Матіос – Федюк ,зробив’ місце, бо романи ті, що йдуть на конкурс, комісія не читає..
    Мо’ ви теж лавреат? Так дозвольте, але про вас не чутно.

  17. Крук каже:

    Чим же Вам дорогі добродії не вгодив Шкляр можна дізнатися? А то якісь голослівні заяви, нічим не підтверджені, і які не стосуються книжки.

  18. Читач каже:

    Подумаймо. Роман В.Шкляра ” базується на подіях 1918-1922 років – визвольних змаганнях Холодноярської республіки УНР, на повстанському досвіді якої згодом утворилася УПА”. І хто ж це, придумавши собі десять собачих кличок, так пристрасно отут на нього шипить? З власної ініціативи чи з наказу дядьків суворих? Маячать переді мною обрис одного неврівноваженого малограмотного критика… І одного керівника однієї держави…

  19. Тютюнник каже:

    Краще б Шкляр написав про свій яр, в який його зіпхнули ті самі дядьки суворі, аби пильно стежив за дядьками геніальними. Чи то було з власної ініціативи? Пора й про себе тайну світу повідати. І видати під різними назвами в 6 різних видавництвах. Є ж у Васі і звязки, і дядьки…

  20. ой каже:

    Дозвольте.Не можна змішувати садівника з деревом,яке він посадив.Боляче чи прико,треба говорити про ці речі окремо.Крім того,потрібно вислухати при судженні про людину аргументи цієї людини.Всі ми різні,у людини можуть бути проблеми з психікою,які спричиняють дивні,іноді навіть фатальні вчинки.Потрібен аналіз повний,а не кидання камінням спідтишка в обох випадках – аналіз книжки і особистістості.

  21. Панас Мирний каже:

    Та, без клінічного дослідження морального падіння окремих людей, зокрема , інтелігентів, важко встановити діагноз всьому суспільству. Для того й писали колись українські письменники такі твори, як “Повія”, “Хіба ревуть воли, як ясла повні”, “Коні не винні” … Самі назви чого варті. А зараз? Або “Чорний ворон”, або “Пацян”… Словом – тотальна пандемія пташино- свинського грипу…

  22. Боккаччо каже:

    Здається, один я прочитав “Чорного ворона”. Не “Декамерон”, але читати можна. Навіть цікаво, хоч коньюнктура так і пре: видно, що чоловік писав спеціально на Шевченківс ьку премію. Та… недотягнув. Шкода ….

  23. вуйко з полонини каже:

    Ади! Доки-м візбірував підпеньки в зрубі, знаменитий літерат Шклєр відав таку файну, відей, книжку, шо до него стали озиватиси аж з там того світа знаменитости! Шо лиш значит Бокоччо! Де та Італія, а й там Шклєра знают! Та ше єкі люди! Альбо той самий Панас Мирний?! Сарєчєтко, сам понищений, порубаний гунцволами від літератури, а Шклєра віватує з новов книжков! Шо то інтілігенти українскі! Лиш не знати чом Тарас Григорович забарилис-те з віншуваннєм, певно, Баранова романище читают, та все гадают, кому сего разу премію свою офірувати? Я би й сам не знав, бо шо перший, шо другий – нема рівних! А цікаво знати, ци вже й до Баранова приходє величні і свєті, ци лиш до Шклєра? Бо то дешо важит для комітету!

    • Лавр каже:

      Шкляр і Баранов уже забронювали собі місце на Шевченківську премію. Як так – начальство – і без Тараса? Все, як було за славного Совка – не талантом, то ліктями. Тримайся, Тарасе, до тебе йдуть озброєні до зубів штампованими папірцями і прихильністю БЮТу штурмовики. Знову ці, сучасні чалі і корнійчуки, завойовують літературу тим, що ближчі до корита. Дискредитують неньку Україну не гірше ворога. Покарай їх спраглих на премію черговиків незлим тихим словом.
      Можливо, треба дати перепочити комітету з Шевченківських премій, бо невдовзі її можуть присудити навіть своїй прибиральниці. Чим вона гірша від інших претендентів.

  24. ГЕОРГІЙ БУРСОВ каже:

    ЛИШЕ КОЛИШНІЙ ГРІШНИК МОЖЕ СТАТИ ПРАВЕДНИКОМ. Ця, на перший погляд, нісенітниця придумана для більшості офіційних очільників нинішнього культурного змагання в Україні. Взяти шанованого й перешанованого академіка СОВІСТІ і КУЛЬТУРИ Івана ібн Михайловича Дзюбу. В перший рік незалежності при опитуванні журналістів – результати оголосила агенція УНІАН – Дзюба більшістю голосів був названий “Іудою”. Ще не була забута його конформістська книга “Грані кристалу”, написана під дбайливим опікуванням КГБ. Автор “добровільно” спростував своє дослідження “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Проте, цей тоді дзюбин вчинок дозволив авторові роками ходити Києвом зі схиленою головою, позичаючи очі в Сірка. Й, головне, благополучно дожити до славних своїх днів. Чи хтось назве цього українця, “міністра культури”, “академіка”, “шевченкознавця” Івана Дзюбу сьогодні “Іудою”? Діалектика, блін!

    • Лавр каже:

      Іуда навіки залишиться Іудою. Отакі й загнали Україну в глухий кут, вислуговуючись перед окупаційною владою. На підході шкляри, кріми, я-вори і проче іудине поріддя. Ні совісті, ні моралі. Пристосуванці і продашні душі. А їх тут вихваляють. Наближають свою загибель.

  25. З холодного яру каже:

    Усі згадані і не згадані в коментарях “герої”, академіки, лауреати високі- номенклатура не тільки Спілки і різних інтституцій НАНУ, а йще однієї найвищої інстанції. Тому й непотопляємі і святі. Але в історії своя правда і… кара. А тим часом ображений вами, дорогі правдолюбці, чорний ворон Шкляр під крилом грифона явора вчора
    піарився в УНІАНі, в надії, заслужити любов телеглядачів, які не читають ні його, ні Літакцент, а головне, усіх комітетів. Буря і натиск! В чарці…

    • Бука каже:

      Треба цим пристосуванцям і злодюгам влаштувати абструкцію – не допустити їхню псевдописанину до премії. Захистимо Тараса Шевченка від паразитів!

  26. Галс каже:

    От Українці – дійсно афігенні, мабуть і живемо ми так фігово, що добра залишилось у нас так мало. Ніде ні один народ так не гудить своїх політиків, президентів, письменників, як українці. Невже ми такий продажний, злий, ядовитий народ. Недаремно нас не люблять ніде у світі. Загляньте у свої душі, там ще, я сподіваюсь, залишилась хоч частка людської доброти, порядності і тепла. Не дайте їм померти, бо пропадемо всі.

  27. ГЕОРГІЙ БУРСОВ каже:

    Практична наука євгеніка, це, коли вид ошляхетнюється, шляхом відбору найкращих представників виду для продовження роду. З українцями століттями все відбувалося навпаки. Винищувалися імперіями найсильніші, найкращі, найрозумніші, гордовиті, з совістю й вірою в Бога. Холуї будь-якої окупаційної влади залишалися й продовжували плодитися. Навіть в голодомор прихвостні, помічники НКВД, що допомагали вивозити хліб, отримували свою пайку, і таким чином продовжили плодити генетично схожих нащадків. Цей “науковий напрямок” – антипод євгеніки – варто назвати наукою дегенератикою. Візьміть хліборобів. Найкращі, найпрацьовитіші були або винищені на корню, або вивезені на заслання. Ледарі, хворі, п”яниці – основа колгоспів – з подачі іудо-більшовиків зайняли місце працьовитого, генетично здорового прошарку украЇнських хліборобів. То, що ж ви хочете від отих потомствених покручів, що нагороджують один одного медальками, шевченківським лауреатством, тощо?

  28. Галс каже:

    А Василь пише зовсім не заради премій, а для людей. Багато чого зараз виходить на гора. Читайте, порівнюйте, розширюйте свій кругозір і робіть власні висновки. А щоб написати такий твір, як “Чорний ворон”, треба не один том в архівах перегорнути. Роман дійсно сильний, а погоджуватися з автором чи ні – справа кожного особиста.

    • Руно каже:

      Галс – не треба ля-ля. І кегебісти сиділи в архівах, досліджуючи “ворогів народу” – за це їм платили. Але я не вірю, що шакал може співати, як соловейко. І під розстрілом не змусите мене читати цю всевдопатріотичну писанину. А якщо її висунуть на Шевченківську премію( за методом я-ворівських “Кортелісів”), то це буде плювком в обличчя Тараса. Встаньмо на захитст Кобзаря від наступу пристосуванців від літератури.

  29. Мова каже:

    Про Холодний яр стільки написано, що вже нового й не скажеш. А наш фадеев вирішив усіх переплюнути.

    • Мова каже:

      І взагалі, чому Шевченко повинен витримувати таку наругу? Дайте перепочити премії до з”яви талановитих письменників, бо шкляри заступили собою Тараса.

  30. max каже:

    поки ця чорна ворона кряче-
    Україна плаче!
    Пропоную таке!
    Якщо шкляр ворону понесе на премію -
    зібратися всім і не дати йому це зробити.
    і за прохаська взятися, що це таке робиться, коли підараси літературу нашу поганять?!

  31. Читач каже:

    Галсу, Бурсову та іншим нормальним українцям. Хіба можна перевиховати ображену навіки істоту, скажімо, спілчанку чи спілчанця, які вже давно не пишуть, лише роздумуютьнад своїм нещасливим жеребом? Ні. Придумує собі вісім ніків і скапує злістю. Припиняйте реагування. Діє один хворий – і все. Ремствувати на Українців чи ЛітАкцент тут нема чого.

  32. Лоза каже:

    Чи не дивно, що люди, котрі колись нібито боролися за Україну, сьогодні принишкли, мовчать – лише мемуари пишуть про свій тюремний героїзм. Сверстюк, Гайовий, Рубан та інші, – де ви? Чому мовчите, обласкані владою і пільгами? Боїтеся втратити свої дивіденти? Пристосуванці? Медальки заробляєте за своє мовчання?

  33. мамай каже:

    Василь Шкляр – окраса нашої літератури, і вважаю, що Шевченківську премію йому віддадуть обґрунтовано.
    А кричать нахаби, нездари та покручі, бо Василь чистий, як шкло, перед Україною, і не вам, неуки, судити його.
    Трудіться, як він, і, може, вас
    теж визнають, а то вмієте лишень мандрони плести.

  34. дністер каже:

    Фігу він одержить. Під носа.

  35. Читач каже:

    Ось вам приклад гауптштурмфюрера б е р е з о л я – як заплямувати тему. Тема виїдає нутрощі декому, ось у чому річ. Зрозумійте і заспокойтеся.
    В. Шкляр – талановитий і дуже корисний для України письменник. Доброго йому здоров’я і нових досягнень!

  36. Туся каже:

    а ви хоча б самі читали цей роман? якщо ні – то мовчіть, якщо в самих хисту не стало

  37. Сизий орел каже:

    Дивись як підпряглися на захист спілчанські “подносчіки снарядов”! Та й сам письмак не дрімає! Скільки прийдеш у Спілку – сидить, надушись, як сич на блохи, за компютером! Дає отпор врагам! А сошки-клерки бігають по Спілці, лякають поодиноких відвідувачів демонічним Кримом, що, зачинившись в кабінеті, пє дорогі кримські коньяки, а потім, матюкаючись рускім матом, гасає коридорами, торохкаючи скелетом, і кричить, что всєх вигоніт, а Валодька (читай-явор) вигоніт Баранова как нелєгітімного. Баранов пє карвалол, а Слабошпицький з усіх кров як главний інтриган в роздачі премій, а головне Шевченківської. Так що не переживайте, скоро ці плазні самі себе поковтають. По всьому Батурин нарешті про це напише свій обіцяний народові геніальний твір, чимі добє народ до решти.

  38. Анна каже:

    Де в Києві можна придбати цю книгу??
    Дякую!

  39. Галс каже:

    Дочитала книжку. Дійсно, супер. Так написати може тільки справжній майстер. А ви, горлопани, хоч подавіться із заздрощів, що так не можете. А Шкляра поливати брудом не варто, йому глибоко плювати на всі плітки. Хто знає Василя особисто, ніколи не скаже про нього погано.

  40. Галс каже:

    Не треба судити про людину по його оточенню, а тим більше – по собі. Роман дісно шедевр. Такого ще не було.

  41. Читач каже:

    На таке не реагуймо. Посвистять (а може, це один затятий – ображений не Спілкою, а природою – під сімома ніками метушиться?) і втомляться. Чи давитимуться від власної люті. Уявляймо, що цієї маячні немає.

  42. ox каже:

    Шановні!
    я знаю Василя понад 20 років, це порядна людина і хороший письмак.
    Кождого разу вітаючись з ним, бачу, що чоловікові тяжко.
    Припиніть це цькування, будь ласка!
    Справами НСПУ переймається Крим, а всі інші від нього залежать, навіть Явір!
    Яворівський і Шкляр в цій історії – жертви!

  43. Дуга каже:

    І жертви люблять жерти.

  44. Галс каже:

    А ви, мабуть святим духом живете, що дозваляєте собі такі вислови

Додайте свій відгук
Щоб мати змогу додавати відгуки спершу увійдіть або зареєструйтесь
© Літакцент, 2007-2009.
тел.: +38 (044) 463 59 16, +38 (067) 320 15 94, е-маіl: redaktor(вухо)litakcent.com
Створював Богдан Гдаль

Двигунець - Wordpress
Буквоїд КНИГАРНЯ 'Є' - мережа книгарень Поетичні Майстерні - творчі світи авторів-поетів Мистецьке Об'єднання Дзига сумно? - інтернет-видання про культуру ЗАХІД-СХІД :: Володимир Цибулько :: [персональний сайт] Грані-Т Видавництво Старого Лева Потяг 76 КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин zhupansky_88x312 Форум видавців Коронація Слова