Василь Шкляр. Чорний ворон
- 06 Лис 2009 16:01
- 1,668
- 68 коментарів
Василь Шкляр. Чорний ворон. — Київ: Ярославів Вал, 2009
Василь Шкляр. Чорний ворон. — Київ: Ярославів Вал, 2009
Роман відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок нашої історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Збулося Тарасове пророцтво: повіяв новий вогонь з Холодного Яру, і лицарі лісу освятили зброю на московського ката. Найзапекліші з них – залишенці – продовжили боротьбу навіть тоді, коли в Україні утвердилася диктатура чужинців і не було вже надії на визволення. Таким був загін отамана Чорного Ворона.
68 коментарів
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
Якби ще хто совісті позичив Шкляру. Я-ворівський теж писав про Кортеліси без грами совісті і моралі.
Де можна придбати книжку? я читав уривки в Кур”єрі – дуже сильно!
Дуже сильно аж жуть.
Теж хотів би придбати цю книжку. Може, сам Василь Шкляр щось порадить з цього приводу.
Я я не можу читати твори авторів, які заплямували себе непорядністю.
У чому ж його непорядність? Просвітіть будь ласка
Якби герої Шкляра воскресли, вони першого розстріляли б автора.
Я щось не доберу — а “Залишенець” від КСД — це той самий роман, чи ні? Чим вони відрізняються і котрий хто порадить купувати? Такого шахрайства не було від буму на дюдіки Чейза на початку 90-х — коли московські видавництва один твір одночасно видавали під трьома різними назвами.
Авантюристи від літератури завжди так роблять. І на цьому наживаються.
КСДшний виданий привабливіше.
Василь Шкляр — класний дядько. І гарний письменник.
І погана людина.
Василь Шкляр дуже порядна і хороша людина. А базікали, які тут висловлюють свої судження, Василя знають, мабуть, лише з пліток, які тепер такі модні. Облити людину брудом дуже легко, а от відмити свою совість потім – ой як важко.
Складається враженя, що вам, джмелики, література по барабану. Маєте право казати пакості, як змовите спочатку щось про твір. Це ж літературний сайт!
В. Шкляр не зверне на ваш шум жодної уваги, бо ви не читачі й не критика, а базар.
Я поважаю нову книжку Шкляра вже за тему, ну я такий. Не проживаючи в Києві, буду старатися її дістати й прочитати.
Шановні добродії-критикуни! Схоже жоден з вас не прочитав і абзаца цієї книжки, яка є знаковим романом для Шкляра і українського літпроцесу 21 ст. цей роман писався 13 років. він базується на подіях 1918-1922 років – визвольних змаганнях Холодноярської республіки УНР, на повстанському досвіді якої згодом утворилася УПА. Критика мусить бути посутньою і професійною, адже це “ЛітАкцент”, а не гармидер невігласів.
Треба бути людиною, а тоді вже письменником. Жирний кіт мишей не ловить.
Люди, книжка класна. Цікава й напрочуд добре написана.
Негоже оцінювати тексти за тим, яка, на вашу думку, є людина.
Оля Купріян, це надто важливо яка то є людина, книжку якої читаєш. Приклад?
Чикатіло мав рукописну збірочку Лірика. Читали б?
Онопрієнко(більше ніж 50 убивств) – мав Оповідання.
Читали б? Маніак Слівко (це той, хто в Невінномиску вішав у лісі школярів, ґвалтував їх, рубав сокирою і знімав цей жах на камеру) був напрочуд хорошим поетом. Читали б?
Вина Шкляра – страшна: він зрадив людям як людина.
А я читав би. А що, як талановито написано. то яка різниця. хто написав? Хоч маніяк, хоч убивця…
Після кожного прчитаного коментаря з’являється ще більше бажання прочитати книгу В.Шкляра. Шкода, що сам автор не втисне кілька слів, аби порадити, де можна придбати його книжку. Все ж таки думаю, краще прочитати саму книжку, ніж купатися в оцьому словесному лайні.
Олесю, ви, очевидно, тільки й шукаєте лайно серед я-ворів і шклярів.
Базар… Оце все приклад того, чому говорять більше про Явора-Тарасюк-Шкляра-… ніж про твори.
Прикро, панове.
А щодо якостей людей, то… Пушкін теж не ідеальним був))
Не прирівнюй слона до Моськи.
на роботу Шляра возять на службовій машині! На яку роботу, коли спілка давно вже не функціонує?! Доділювати нерозграбоване.
Підсумок: увесь творчий доробок цієї людини(?) – це кілька прозових книжок середнього рівня, але за це Василь отримав: у спілці тепле місце з шофером, простору квартиру в Києві в елітнім районі, замок-твердиню (дачка) під Києвом, ще хотів Шевченківську за Ключа, та не дали…
Чи не забагато для колишнього колгоспника?..
Томо, та ви ж зовсім не знаєте нічого про Василя. Живе він На Лісовому масиві. Якщо для Києва це елітний район, то що тоді Хрещатик? Має “шикарну” квартиру, аж на дві кімнати і круту дачу у вигляді маленької сільської хатки під Звенигородкою. Ніколи не думала, що Звенигородський район це під Києвом (чотири години автобусом). А от річка Гнилий Тікич там дійсно шикарна, риба там водиться добра. Не пишіть того, чого не знаєте. Це великий гріх.
Шановний (-на) ТОМА, перепрошую, але з якого дуба ви впали?! Чого це спілка не функціонує? Не знав, що із творами середнього рівня можна стати лауреатом “Коронації слова”. Спробую. Як що – вам подякую. Ви впевнені, що він живе в елітному районі? Не смішіть…
А взагалі, точно базар тут. Літератори, блін. Більш схоже на зібрання бабусь, які нічого хорошого вже вгледіти не можуть. Тоді хай перейменовують сайт у які-небудь “Теревеньки на лавочці з сємками”. Що за народ…
А книжка дійсно класна
Нащо закривати сайт? Через цих недорослів, що рахують чужі гроші?
Їх же турбує не література, а хто скільки одержує, їздить чи не їздить на машині. До речі, стоп – останню інформацію можуть видавати заздрісні, і немічні, члени Спілки. Так що тут, можливо, молодь і не винна. Давайте, панове, реагувати лише на літературну інформацію, і все буде гаразд.
За такий роман В. Шкляреві – честь і слава!
І булавою по голові!
Не треба прикривати свою нікчемну душу нашими героями.
Коронація слова – це штучно створена гра, де наперед визначені лавреати. Дурять авторів, виманюючи останні гроші на пересилання творів. Ніхто їх не читає. Туфта.
і Кокотюха лавреат Коронації, і Ірен Р…
а Матіос – Федюк ,зробив’ місце, бо романи ті, що йдуть на конкурс, комісія не читає..
Мо’ ви теж лавреат? Так дозвольте, але про вас не чутно.
Коронацію слова треба перейменувати в Коронацію графоманів.І вручати їм на голову ковпаки.
Чим же Вам дорогі добродії не вгодив Шкляр можна дізнатися? А то якісь голослівні заяви, нічим не підтверджені, і які не стосуються книжки.
Подумаймо. Роман В.Шкляра ” базується на подіях 1918-1922 років – визвольних змаганнях Холодноярської республіки УНР, на повстанському досвіді якої згодом утворилася УПА”. І хто ж це, придумавши собі десять собачих кличок, так пристрасно отут на нього шипить? З власної ініціативи чи з наказу дядьків суворих? Маячать переді мною обрис одного неврівноваженого малограмотного критика… І одного керівника однієї держави…
Краще б Шкляр написав про свій яр, в який його зіпхнули ті самі дядьки суворі, аби пильно стежив за дядьками геніальними. Чи то було з власної ініціативи? Пора й про себе тайну світу повідати. І видати під різними назвами в 6 різних видавництвах. Є ж у Васі і звязки, і дядьки…
Дозвольте.Не можна змішувати садівника з деревом,яке він посадив.Боляче чи прико,треба говорити про ці речі окремо.Крім того,потрібно вислухати при судженні про людину аргументи цієї людини.Всі ми різні,у людини можуть бути проблеми з психікою,які спричиняють дивні,іноді навіть фатальні вчинки.Потрібен аналіз повний,а не кидання камінням спідтишка в обох випадках – аналіз книжки і особистістості.
Та, без клінічного дослідження морального падіння окремих людей, зокрема , інтелігентів, важко встановити діагноз всьому суспільству. Для того й писали колись українські письменники такі твори, як “Повія”, “Хіба ревуть воли, як ясла повні”, “Коні не винні” … Самі назви чого варті. А зараз? Або “Чорний ворон”, або “Пацян”… Словом – тотальна пандемія пташино- свинського грипу…
Здається, один я прочитав “Чорного ворона”. Не “Декамерон”, але читати можна. Навіть цікаво, хоч коньюнктура так і пре: видно, що чоловік писав спеціально на Шевченківс ьку премію. Та… недотягнув. Шкода ….
Ади! Доки-м візбірував підпеньки в зрубі, знаменитий літерат Шклєр відав таку файну, відей, книжку, шо до него стали озиватиси аж з там того світа знаменитости! Шо лиш значит Бокоччо! Де та Італія, а й там Шклєра знают! Та ше єкі люди! Альбо той самий Панас Мирний?! Сарєчєтко, сам понищений, порубаний гунцволами від літератури, а Шклєра віватує з новов книжков! Шо то інтілігенти українскі! Лиш не знати чом Тарас Григорович забарилис-те з віншуваннєм, певно, Баранова романище читают, та все гадают, кому сего разу премію свою офірувати? Я би й сам не знав, бо шо перший, шо другий – нема рівних! А цікаво знати, ци вже й до Баранова приходє величні і свєті, ци лиш до Шклєра? Бо то дешо важит для комітету!
Шкляр і Баранов уже забронювали собі місце на Шевченківську премію. Як так – начальство – і без Тараса? Все, як було за славного Совка – не талантом, то ліктями. Тримайся, Тарасе, до тебе йдуть озброєні до зубів штампованими папірцями і прихильністю БЮТу штурмовики. Знову ці, сучасні чалі і корнійчуки, завойовують літературу тим, що ближчі до корита. Дискредитують неньку Україну не гірше ворога. Покарай їх спраглих на премію черговиків незлим тихим словом.
Можливо, треба дати перепочити комітету з Шевченківських премій, бо невдовзі її можуть присудити навіть своїй прибиральниці. Чим вона гірша від інших претендентів.
ЛИШЕ КОЛИШНІЙ ГРІШНИК МОЖЕ СТАТИ ПРАВЕДНИКОМ. Ця, на перший погляд, нісенітниця придумана для більшості офіційних очільників нинішнього культурного змагання в Україні. Взяти шанованого й перешанованого академіка СОВІСТІ і КУЛЬТУРИ Івана ібн Михайловича Дзюбу. В перший рік незалежності при опитуванні журналістів – результати оголосила агенція УНІАН – Дзюба більшістю голосів був названий “Іудою”. Ще не була забута його конформістська книга “Грані кристалу”, написана під дбайливим опікуванням КГБ. Автор “добровільно” спростував своє дослідження “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Проте, цей тоді дзюбин вчинок дозволив авторові роками ходити Києвом зі схиленою головою, позичаючи очі в Сірка. Й, головне, благополучно дожити до славних своїх днів. Чи хтось назве цього українця, “міністра культури”, “академіка”, “шевченкознавця” Івана Дзюбу сьогодні “Іудою”? Діалектика, блін!
Іуда навіки залишиться Іудою. Отакі й загнали Україну в глухий кут, вислуговуючись перед окупаційною владою. На підході шкляри, кріми, я-вори і проче іудине поріддя. Ні совісті, ні моралі. Пристосуванці і продашні душі. А їх тут вихваляють. Наближають свою загибель.
Усі згадані і не згадані в коментарях “герої”, академіки, лауреати високі- номенклатура не тільки Спілки і різних інтституцій НАНУ, а йще однієї найвищої інстанції. Тому й непотопляємі і святі. Але в історії своя правда і… кара. А тим часом ображений вами, дорогі правдолюбці, чорний ворон Шкляр під крилом грифона явора вчора
піарився в УНІАНі, в надії, заслужити любов телеглядачів, які не читають ні його, ні Літакцент, а головне, усіх комітетів. Буря і натиск! В чарці…
Треба цим пристосуванцям і злодюгам влаштувати абструкцію – не допустити їхню псевдописанину до премії. Захистимо Тараса Шевченка від паразитів!
От Українці – дійсно афігенні, мабуть і живемо ми так фігово, що добра залишилось у нас так мало. Ніде ні один народ так не гудить своїх політиків, президентів, письменників, як українці. Невже ми такий продажний, злий, ядовитий народ. Недаремно нас не люблять ніде у світі. Загляньте у свої душі, там ще, я сподіваюсь, залишилась хоч частка людської доброти, порядності і тепла. Не дайте їм померти, бо пропадемо всі.
Практична наука євгеніка, це, коли вид ошляхетнюється, шляхом відбору найкращих представників виду для продовження роду. З українцями століттями все відбувалося навпаки. Винищувалися імперіями найсильніші, найкращі, найрозумніші, гордовиті, з совістю й вірою в Бога. Холуї будь-якої окупаційної влади залишалися й продовжували плодитися. Навіть в голодомор прихвостні, помічники НКВД, що допомагали вивозити хліб, отримували свою пайку, і таким чином продовжили плодити генетично схожих нащадків. Цей “науковий напрямок” – антипод євгеніки – варто назвати наукою дегенератикою. Візьміть хліборобів. Найкращі, найпрацьовитіші були або винищені на корню, або вивезені на заслання. Ледарі, хворі, п”яниці – основа колгоспів – з подачі іудо-більшовиків зайняли місце працьовитого, генетично здорового прошарку украЇнських хліборобів. То, що ж ви хочете від отих потомствених покручів, що нагороджують один одного медальками, шевченківським лауреатством, тощо?
А Василь пише зовсім не заради премій, а для людей. Багато чого зараз виходить на гора. Читайте, порівнюйте, розширюйте свій кругозір і робіть власні висновки. А щоб написати такий твір, як “Чорний ворон”, треба не один том в архівах перегорнути. Роман дійсно сильний, а погоджуватися з автором чи ні – справа кожного особиста.
Галс – не треба ля-ля. І кегебісти сиділи в архівах, досліджуючи “ворогів народу” – за це їм платили. Але я не вірю, що шакал може співати, як соловейко. І під розстрілом не змусите мене читати цю всевдопатріотичну писанину. А якщо її висунуть на Шевченківську премію( за методом я-ворівських “Кортелісів”), то це буде плювком в обличчя Тараса. Встаньмо на захитст Кобзаря від наступу пристосуванців від літератури.
Та й не треба читати, комикси, ось ваше чтиво, насолоджуйтесь
Про Холодний яр стільки написано, що вже нового й не скажеш. А наш фадеев вирішив усіх переплюнути.
І взагалі, чому Шевченко повинен витримувати таку наругу? Дайте перепочити премії до з”яви талановитих письменників, бо шкляри заступили собою Тараса.
поки ця чорна ворона кряче-
Україна плаче!
Пропоную таке!
Якщо шкляр ворону понесе на премію -
зібратися всім і не дати йому це зробити.
і за прохаська взятися, що це таке робиться, коли підараси літературу нашу поганять?!
Галсу, Бурсову та іншим нормальним українцям. Хіба можна перевиховати ображену навіки істоту, скажімо, спілчанку чи спілчанця, які вже давно не пишуть, лише роздумуютьнад своїм нещасливим жеребом? Ні. Придумує собі вісім ніків і скапує злістю. Припиняйте реагування. Діє один хворий – і все. Ремствувати на Українців чи ЛітАкцент тут нема чого.
Чи не дивно, що люди, котрі колись нібито боролися за Україну, сьогодні принишкли, мовчать – лише мемуари пишуть про свій тюремний героїзм. Сверстюк, Гайовий, Рубан та інші, – де ви? Чому мовчите, обласкані владою і пільгами? Боїтеся втратити свої дивіденти? Пристосуванці? Медальки заробляєте за своє мовчання?
Василь Шкляр – окраса нашої літератури, і вважаю, що Шевченківську премію йому віддадуть обґрунтовано.
А кричать нахаби, нездари та покручі, бо Василь чистий, як шкло, перед Україною, і не вам, неуки, судити його.
Трудіться, як він, і, може, вас
теж визнають, а то вмієте лишень мандрони плести.
Фігу він одержить. Під носа.
Ось вам приклад гауптштурмфюрера б е р е з о л я – як заплямувати тему. Тема виїдає нутрощі декому, ось у чому річ. Зрозумійте і заспокойтеся.
В. Шкляр – талановитий і дуже корисний для України письменник. Доброго йому здоров’я і нових досягнень!
а ви хоча б самі читали цей роман? якщо ні – то мовчіть, якщо в самих хисту не стало
Дивись як підпряглися на захист спілчанські “подносчіки снарядов”! Та й сам письмак не дрімає! Скільки прийдеш у Спілку – сидить, надушись, як сич на блохи, за компютером! Дає отпор врагам! А сошки-клерки бігають по Спілці, лякають поодиноких відвідувачів демонічним Кримом, що, зачинившись в кабінеті, пє дорогі кримські коньяки, а потім, матюкаючись рускім матом, гасає коридорами, торохкаючи скелетом, і кричить, что всєх вигоніт, а Валодька (читай-явор) вигоніт Баранова как нелєгітімного. Баранов пє карвалол, а Слабошпицький з усіх кров як главний інтриган в роздачі премій, а головне Шевченківської. Так що не переживайте, скоро ці плазні самі себе поковтають. По всьому Батурин нарешті про це напише свій обіцяний народові геніальний твір, чимі добє народ до решти.
кумедія
Де в Києві можна придбати цю книгу??
Дякую!
Анні
В книгарні “Є” – точно.
Дочитала книжку. Дійсно, супер. Так написати може тільки справжній майстер. А ви, горлопани, хоч подавіться із заздрощів, що так не можете. А Шкляра поливати брудом не варто, йому глибоко плювати на всі плітки. Хто знає Василя особисто, ніколи не скаже про нього погано.
Не треба судити про людину по його оточенню, а тим більше – по собі. Роман дісно шедевр. Такого ще не було.
На таке не реагуймо. Посвистять (а може, це один затятий – ображений не Спілкою, а природою – під сімома ніками метушиться?) і втомляться. Чи давитимуться від власної люті. Уявляймо, що цієї маячні немає.
Шановні!
я знаю Василя понад 20 років, це порядна людина і хороший письмак.
Кождого разу вітаючись з ним, бачу, що чоловікові тяжко.
Припиніть це цькування, будь ласка!
Справами НСПУ переймається Крим, а всі інші від нього залежать, навіть Явір!
Яворівський і Шкляр в цій історії – жертви!
І жертви люблять жерти.
А ви, мабуть святим духом живете, що дозваляєте собі такі вислови