Влада відповідає на «Відкритого листа»
- 24 Гру 2009 06:41
- 688
- 3 коментарі
25 листопада ц.р. на нашому сайті було оприлюднено «Відкритого листа Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко», підписаного відомими діячами української культури, письменниками, дипломатами, в якому йшлося про необхідність відкриття українських культурних центрів за кордоном та підтримку перекладацьких програм (див. Відкритий лист Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко).
Першою надійшла відповідь від Міністерства культури України, з якою ми знайомимо своїх читачів. У ній, зокрема, йдеться про відкриття та діяльність культурно-інформаційних центрів, які або вже створені, або перебувають на стадії створення. Цікаво було б побачити цю ситуацію очима тих, хто мешкає за межами України і може так чи так висловитися щодо ефективності згаданих культурно-інформаційних центрів.
У відповіді МКТ згадано також про проект Державної програми підтримки та розвитку читання, що його підготовлено згідно з рішенням Кабміну. Сподіваємося, що ближчим часом ми отримаємо цей проект і зможемо запропонувати його вашій увазі для обговорення.
Сподіваємося також на відповідь від Міністерства закордонних справ.
На жаль, Кабмін не надіслав «Відкритого листа» до Держкомінформу – тож без відповіді залишилися порушені нами питання щодо державної підтримки перекладів, стипендійних програм для іноземних перекладачів, заснування премій за кращі переклади тощо. Це змушує нас додатково звернутися з відповідними позиціями і запитаннями до Держкомінформу.
Користуючись нагодою, хочемо також повідомити, що «Відкритий лист» після його оприлюднення був підтриманий читачами сайту, які добре знаються на проблематиці, що про неї йдеться у «Відкритому листі».
«ЛітАкцент»
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
Ого, міністерство, здається, йде на світовий рекорд, якщо до кінця 2009 року збирається відкрити “культурно-інформаційн центри” в “Іспанії, Чехії, Болгарії, Естонії, Угорщині”. Хоча якщо вони мають бути такими, як ті, що вже діють – не проблема.
Нашим провідним українським інтелектуалам треба було б об”єднати зусилля з тими, хто живе за кордоном і так само “на території” вболіває за справу України. А так вони проходять тими самими слизькими стежками, на яких ми тут вже понабивали собі шишки. Я рік тому зверталася від українців Берліна (www.ukrajinciberlinu.wordpress.com) безпосередньо в Міністерство Закордонних справ щодо утворення такого центру в Німеччині. Всім очевидна потреба такого. Мені чітко відповіли, що такий центр вже створений ПРИ ПОСОЛЬСТВІ УКРАЇНИ В НІМЕЧЧИНІ. Це так звана культурно-інформаційна агенція- Це означає, що питання автоматично знімається. Те, що ми мали дещо інше на увазі, не враховується. ОТже, нам ніби не має на що нарікати . Центр є, от і працюймо. Єдина різниця, що діаспоряни не завжди можуть працювати за методами, які пропонує посольство. Більшiсть українських інтелектуалів тут стоїть в зовсім іншій ментальній площині. Тому посольський культурно-інформаційний центр шукає собі подібних собі для виконання первної культурної програми, яку б такий центр мав відбивати і виправдати своє існування. Як правило, такі теж є. Я вважаю, що це найбільша помилка влаштовувати такі центри при посольствах і консульських установах. Це почкування старих провінційних способів організації подій і роботи за кордоном. Саме це зараз і відбувається, зокрема, в Берліні. Посольство володіє інформаційно-культурним центром, а українці діаспори відпрацьовують по-волонтерськи-патріотично-настальгічно його програму. Найкраще, коли українці ще й фінансування знайдуть на це від німців. Тоді їх посольство обов”язково підтримає (підмажеться), запишиться “за підтримки посольства України в Німеччині” і вся робота такої агенції на папері в повному порядку. Штат отримує зарплату, українці працюють, МЗС не дає приводу для нарікань. Тільки той імідж України залишається убогим. Він твориться, цьому не заперечити. Але як і ким? Ось де заковирка.
Моя ж ідея така, що Україна має мати незалежні від МЗС центри або від МЗС, але на незалежній основі, щоб там могли працювати люди, які роблять справу не тільки за гроші, але й трохи з душею. Але поки МЗС матиме контроль над такими центрами, толку не буде. Або ж коли б МЗС докорінно обновився…але коли це буде? Може коли підуть на пенсію всі старі кадри?
Тож треба самим знаходити спонсорів на такі заклади і робити їз з Україною, але зі знанням закордонної ситуації. Спонсори, відозвіться! В нас є купа гарних людей, перекдачів, менеджерів, організаторів, омитих європейським духом, які б підняли імідж України на гідний рівень. Відозвіться, поки нам тут остаточно не підрізали крила!
продовження коментаря тут:
http://ukrajinciberlinu.wordpress.com/2009/12/26/%D1%89%D0%B5-%D1%80%D0%B0%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96-%D1%86%D0%B5%D0%BD/