«Українська культура і світ: як подолати комунікаційний розрив?»
- 24 листопада
- 490
- 6 коментарів
Інтернет-видання «ЛітАкцент» запрошує 24 листопада на Круглий стіл «Українська культура і світ: як подолати комунікаційний розрив?»
Обговорення Відкритого листа Прем’єр-міністру України щодо:
– сприяння перекладацьким програмам;
– відкриття й підтримки Українських культурних центрів за кордоном.
Модератор – Володимир Панченко
До участі запрошені: Василь Герасим’юк, Юрій Кочубей, Юрій Макаров, Іван Малкович, Юрій Микитенко, Юлія Олійник, Остап Сливинський, Микола Сулима, Петро Таращук, Юрій Щербак
18:00
Книгарня «Є»
(м. Київ, вул. Лисенка, 3)
24 листопада о 13:30 в УНІАН відбудеться прес-конференція на тему «Українська культура і світ: як подолати комунікаційний розрив?». На ній буде оприлюднено відкритого листа представників української інтелігенції до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко щодо сприяння перекладацьким програмам та відкриття й підтримки Українських культурних центрів за кордоном.
У прес-конференції візьмуть участь Юрій Макаров, Юрій Кочубей, Володимир Панченко, Остап Сливинський, Петро Таращук.
Контактна особа — Олег Коцарев
тел. 463 59 16
8 067 957 46 56
redaktor@litakcent.com
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
Подібний захід – круглий стіл “Перспективи перекладу та видання езотеричної літератури” – відбудеться у Львові, 3 грудня. Анонс на ЛітАкценті у рубриці “Незабаром” Так що запрошуємо до Львова. Хоча тема обговорення дещо вужча, але не менш важлива.
Які культурні центри за кордоном? Наша система працює для бюрократів та казнокрадів! Ну є центри, наприклад в Парижі і шо??? Які перекладацькі програми? нафіга? для кого? просувати треба Україну взагалі, як державу, як націю, як культуру, як феномен в кінці кінців! І тоді матиме сенс підтримувати і переклади. А зараз Україна, як “невловимий джо” з анекдоту – є підтримка перекладів чи немає, вони (ці переклади) все одному нікому не потрібні!:(
Цікаво, а хто замовив це переливання з пустого в порожнє? Тематика говорена-переговорена. На всіх державних рівнях лежать готові пропозиції, що й як робити. Центри існують, а деякі з них вже навіть мають погану репутацію серед аудиторії тієї країни, де вони розташовані. Але ж наша державна система, або люди, причетні до неї, не в стані робити щось в цьому напрямі професійно! Ну, існує типу приватний фонд цілого Яценюка: там без проблем виділяють кошти лише на “під-політичні” проекти. Далася їм та культура! Навіть замовивши англомовний альманах-огляд про сучукрліт, вони не розрахувалися за виконану роботу, а сам огляд поширюють “мєстячково”!! Ну й що з того, що існують державні програми з внутрішньої підтримки української книжка або конкурс презіка для письменників щось тіпа “Книжка року” – всі в курсі як воно працює? А яка користь з того, що за кордоном перекладали цілий ряд “спілчанських” письменників внаслідок “подібних круглих столів” – рядовий закордонний читач таких перекладів не сприймає, бо перекладати має професійний літературний перекладач-native. А доброго закордонного видавця (з гарною промоцією та дистрибуцією) сьогодні вже цікавить не “туління” будь-якої літератури, а інше – маємо СВІЖИЙ практичний досвід. Й далі по тексту…..
Pojasnit meni, bud laska, do chogo na afishi tsej Magryt? Bo ja tak rozumiju, shcho zakohanym nevazhlyve oblychia, liubov slipa, i td. Tse Ukrajina i svit zakohani, chy shcho? i shmaty oznachajut rozryv?
Набільша проблема – непрофесійність дипломатичних установ за кодоном. Невміння елементарно спілкуватися з відповідними місцевими установами культури. Перебування на теплому місці, а не розвиток культурних стосунків. При посольствах крутяться такі ж – інакші не знаходять спільної мови з пострадянським штатом – самі аматори: десятиліттями дивляться і показуть іноземцям “Тіні забутих предків”, вдягаються у віночки та шаровари під бандуру, пригощають варениками. В кращому випадку декорують приміщення помаранчевими стрічками. ПРОБЛЕМА в світогляді!
я думаю, що першим кроком до подолання комунікативного розриву між Україною та світом буде видалення з Літакценту статті “У сутінках Содому” Петра Іванішина.