Нова літературна газета

logo_whiteВийшло у світ перше число «Української літературної газети».

У ньому - новий вірш Василя Герасим’юка, присвячений пам’яті Ігоря Римарука; добірки поезій Дмитра Кременя, Івана Андрусяка та Максима Меркулова; розлоге інтерв’ю з Євгеном Пашковським; добірка актуальної інформації “з потоку літпроцесу” і ще багато цікавинок.

Окремим блоком (надалі, можливо, й спеціальним додатком) подаватиметься інформація про новинки українських видавництв.

Головний редактор - Михайло Сидоржевський, редактор відділу поезії - Іван Андрусяк.

УЛГ не має жодних упереджень і відкрита до співпраці з усіма, хто активно працює в українському літературному дискурсі.

19 відгуків
  1. strng каже:

    логотип уже повний жах.

    • Іван Андрусяк каже:

      Тебе, друже Ильку, ми теж запрошуємо друкуватися під цим “повножахним” логотипом!

      • strng каже:

        Іване, жодне, жодне типографічне видання не радить ставити рукописні шрифти (тим паче широкі рукописні, пензлеві) поруч із вузькими ґротесками. Це як солодке м’ясо: смачно приготувати можна, але не на вашій кухні.

        • Іван Андрусяк каже:

          Я не компетентний у цих речах, Ильку. Тому просто зверну увагу головного редактора і дизайнера на Твій допис.

  2. oleg каже:

    Як ця газета розповсюджується в Україні ? Чи є електронний варіант ?

    • Іван Андрусяк каже:

      Електронний варіант буде обов’язково - над цим уже працюють спеціалісти. Так само працюємо над налагодженням мережі розповсюдження - хто має пропозиції, дуже прошу писати на головному редактору.
      Також у першому числі: стаття Олега Солов’я “Нащо література?”, розмисли Ігоря Бондаря-Терещенка про цьогорічний Форум видавців, проза Олеся Ільченка, критика Леся Герасимчука, радіодраматургія Володимира Даниленка…
      А в другому будуть “свіжесенькі” й дивовижні поезії Василя Голобородька!

  3. анатолій івченко каже:

    а де її можна у Львові придбати. Узагалі мало інформації, хто видавець, наклад, обсяг, концепція газети

  4. Василь Чепурний, Чернігів, газета "Сіверщина" каже:

    Шановні, а як Ви дивитеся на публіцистику в своїй газеті? Чи не здається, що самі літературні тексти не витягнуть видання? Зрештою, я вже запросив п. Сидоржевського представити газету в нашому культурно-мистецькому центрі “Інтермеццо” у Чернігові.

  5. Кузька каже:

    Публіцистики при цьому редакторові було по горло в “ЛУ”. Це совковий пережиток. Краще - Майстерня письменника. Із зарубіжного досвіду. Бо знову розпочнуться мітинги і псевдопатріотична поезія графоманів.

    • Василь Чепурний, Чернігів, газета "Сіверщина" каже:

      Е-е, аноніму Кузька, якщо публіцистики може бути по горло, тоді ви нічого не тямите в ній. Бо публіцистика — це не переказування вже відомих фактів, а тим паче не сльотаві зітхання за Україною. Зрештою, я б хотів почути думку творців газети…

      • Іван Андрусяк каже:

        Особисто я “засилля” публіцистики сприймаю вкрай негативно - даруйте, але в нас вона дуже часто перетворюється на банальні “плачі” й лише відштовхує адекватного читача. У головного редактора дещо інша думка з цього приводу, так що публіцистика в газеті буде - але до міри, “без фанатизму”.

        • Василь Чепурний, Чернігів, газета "Сіверщина" каже:

          Пане Іване, хотілося би знати Ваше розуміння — що таке публіцистика, якої Ви не сприймаєте (бажано з прикладами). А головне — де б почитати концепцію газети? Бо якщо це буде ЛУ №2, то …нецікаво.

          • Іван Андрусяк каже:

            Шановний пане Василю! Так сталося, що ще з інститутської лави я виніс двійко важливих для мене переконань: педагогіка - не наука, а публіцистика - не література. І одне, й інше - практика. Себто, в проекції на нашу ситуацію: те, що годиться (і часом конче необхідне) для загальнополітичної газети, може стати смертю для газети літературної. Приклад Ви назвали самі: “Літературна Україна”, яку ще з кінця вісімдесятих “загризла” публіцистика - настільки, що заходилася підміняти не лише аналіз культурного і мистецького життя, а й навіть літературну критику. Якщо наприпочатку дев’яностих це мало сенс, оскільки йшлося про культурне відновлення країни, й саме письменники на ту пору опинилися на чолі цього процесу, - то десь так із року 1994-го це плавно перетворилося на гальмо й урешті доконало ЛУ. Бо час змінився - далі потрібні були не декларації й позиції, а нові художні ідеї, яких не лише ЛУ, а й загалом Спілка письменників запропнувати не змогла. Результат усім відомий: НСПУ втратила монополію на літературний процес, а останнім часом стрімко перестає бодай якось упливати на нього, погрузши в корупційних скандалах.
            Я свідомий того, що нам не вдасться уникнути свідомого чи підсвідомого порівнювання УЛГ з ЛУ бодай тому, що Михайло Сидоржевський нещодавно очолював спілчанську газету. Але мені дуже хочеться сподіватися, що ці порівнювання самі собою “відімруть” після перших чисел. “Літературну Україну” реорганізувати в сучасне видання Михайлові не вдалося - керівництво Спілки й саме вкрай недоброзичливе спілчанське середовище створили всі умови для цього, фактично зв’язавши головному редакторові руки й ноги, а відтак і змушуючи його раз за разом помилятися. Але Михайло з тих людей, які, зазнавши поразки, не кидаються в плачі, а встають, зціпивши зуби, і працюють далі. Тим паче, що в УЛГ є змога працювати так, як хочеться і як уміється, а не так, як цього хоче “хтось”. Тому концепція газети дуже проста: УЛГ має стати “дзеркалом” сучасного українського літературного процесу, такого як він нині є, в усій його парадигмі - від нацреалізму до постмоденізму; і має наголошувати на конструктивних творчих ідеях, хоч би на якому рівні цієї парадигми вони не зринали. Я переконаний, що в такій справі незайвими будуть ні Михайлів прагматизм, ні мій скептицизм, ні Ваші добрі поради і, передовсім, якісні тексти.

  6. Зум каже:

    Публіцистики досить і в районних газетах. А далі підуть побажання від комітетів захисту…. Це має бути професійне видання для письменників, а не для обивателя, який шукає порнокопитні матеріали.

    • Василь Чепурний, Чернігів, газета "Сіверщина" каже:

      Поясніть мені, нетямущому, а що воно таке - “професійне видання для письменників”? Це там мають вчити як рифмувати чи як завершити фабулу роману на 453 сторінці? Зрештою, не забувайте, що письменники — найменш читаючі передплатники нинішньої “ЛУ”… Знаю по Чернігову. А якщо ви в районках бачили публіцистику, то або не журналіст і страшно далекі від цього заняття, або ви живете в якомусь унікальному районі.

    • Іван Андрусяк каже:

      УЛГ - літературна газета для читача, а письменники виступають у ній авторами.

  7. Чародій каже:

    І поменше графоманії по знайомству - краще залишити сторінку порожньою, ніж забивати мурою.

  8. Дзьоб каже:

    Зараз графомани готують тоннами свої опуси, невдовзі почнеться штурм Парнасу.

Додайте свій відгук

Ви можете використовувати аватари GRAVATAR.com.

Spam protection by WP Captcha-Free

Як ви відзначите День народження Богдана Ігоря Антонича?

Дивитися результати

Loading ... Loading ...
© Літакцент, 2007-2009.
тел.: +38 (044) 463 59 16, +38 (067) 320 15 94, е-маіl: litakcent(вухо)ukr.net
Створював Богдан Гдаль

Двигунець - Wordpress
Буквоїд КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин Поетичні Майстерні - творчі світи авторів-поетів Мистецьке Об'єднання Дзига сумно? - інтернет-видання про культуру ЗАХІД-СХІД :: Володимир Цибулько :: [персональний сайт] Грані-Т Видавництво Старого Лева Потяг 76 КНИГАРНЯ 'Є' - мережа книжкових магазинів zhupansky_88x312 Форум видавців