Google присвятив І.Котляревському свою першу сторінку

У середу, 9 вересня, до 240-ї річниці від дня народження видатного українського письменника та драматурга, автора “Енеїди”, Івана Котляревського всесвітня пошукова система Google змінила свій логотип.

Звичний різнобарвний напис змінено на коричневий з вмальованим у нього портретом Івана Петровича, окрім того остання літера у Google схожа на українську “є”.

Довідка

Іван Петрович Котляревський (1769—1838) народився 9 вересня (29 серпня за ст. ст.) 1769 року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, серед мальовничої природи над Ворсклою, в обстановці, дуже близькій до сільської, і минули дитячі та шкільні роки Котляревського. Полтава в ті часи спочатку була “полковим” містом, а потім (з 1796p.) стала повітовим центром малоросійської губернії. Лише з 1802 року, коли було утворено Полтавську губернію, місто починає зростати і впорядковуватися.

Саме на цей час — середина 90-х років XVIII ст. — і припадає початок роботи Котляревського над поемою “Енеїда”.

Слід зауважити, що на початку XIX ст. Котляревський уже був широко відомий як письменник, як автор поеми “Енеїда”, перші три частини якої з’явилися двома виданнями (1798 і 1808 pp.) навіть без його відома і згоди. І хоч Котляревський був незадоволений цими діями видавця — конотопського поміщика Максима Парпури, що проживав тоді у Петербурзі (про це свідчать і висловлювання автора в передмові до видання поеми 1809p., підготованого вже ним самим, і згадки про “якусь особу мацапуру” в доданій строфі третьої частини твору), проте ініціатива Парпури у виданні “Енеїди” заслуговує лише схвалення. Окрім того, поема поширювалася і в численних рукописних списках.

Останні роки життя Котляревський майже не виїжджає з Полтави. 1827 року йому довелося зайняти ще й посаду опікуна “богоугодного заведения” (так називалися тоді лікувальні заклади, притулки та богадільні).

1835 року через хворобу Котляревський залишає службу та йде у відставку. Останні роки життя він зовсім мало виходив з дому, але його безперервно відвідували друзі та знайомі. Незадовго перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам і знайомим усе своє майно. Помер Котляревський 29 жовтня 1838 року.