Прес-конференція «Книга і віртуальний простір»
- 22 Кві 2009 04:58
- 147
- 4 відгуки
22 квітня в «УКРІНФОРМі» «ЛітАкцент» провів прес-конференцію на тему «Книга і віртуальний простір» із нагоди Всесвітнього Дня книги. У заході взяли участь Володимир Панченко, Іван Андрусяк, Артем Захарченко та Володимир Сердюк (завідувач редакції агентства «УКРІНФОРМ»).
На думку учасників конференції, можна прогнозувати мирне співіснування друкованого та віртуального літературних світів. Як зазначив Володимир Панченко, «свого часу поява кіно спричинилася до песимістичних прогнозів щодо перспектив театру. Проте театр не перестав існувати. Подібна ситуація складається тепер із книгою: поява Інтернету не означає кінця “Гуттенбергової ери”. Можна прогнозувати їх “мирне співіснування”, хоча позиції книги на певних напрямках можуть бути потіснені. Передусім це стосується поетичних видань, художньої літератури загалом. Натомість останнім часом виник феномен так званої мережевої літератури».
Письменник Іван Андрусяк найбільше потерпає за поезію та високу літературу, яку, як він стверджує, «неможливо читати з екрану». До того ж поява Інтернету дасть, як він вважає, змогу вивільнити книжкову сферу від «попси», яка мирно перетече у віртуальний простір.
Натомість Артем Захарченко бачить майбутнє літератури власне у всесвітній мережі, залишаючи друкованій продукції винятково подарунковий характер.
Володимир Панченко — прихильник думки про одночасне існування мережевої та «книжкової» літератури — навів як приклад «ЛітАкцент», дві версії якого - віртуальна та книжкова - лише доповнюють одна одну.
цікаво, а чи є спеціалісти по літературі “віртуального простору”?
будуть. вони поки що пишуть курсові-дипломи-кандидатські ;)
Спочатку пресуха “Літакценту” в Укрінформі. Володимир Сердюк показав клас, як треба представляти письмаків.
Володимир Панченко: У постановці питання є своя драматургія. “Літакцент” — майданчик для естетичного плюралізму. Наше завдання — назвати все своїми іменами.
Іван Андрусяк: Література була, є і буде. Інтернет — можливість швидко доносити інформацію. Книжку нічого не замінить. Поки що не бульканутий Дереш. Най нормальна українська попса добре функціонує, але подалі від мене.
Артем Захарченко, як і слід було сподіватися, порожній і дрімучий. Покоління пластикових одноразових хлопчиків.
“Назвати все своїми іменами”… А судді - хто? “Наше завдання”… Це все має хворобливе забарвлення. І про “покоління пластикових одноразових хлопчиків”. І це покоління владники спроможні ще поставити під Крутами… А яким буде наступне покоління - цим би вам перейматися більше! “Порожній, дрімучий…” Ніби сидите на кухні за пляшкою пива - і …засинаючи…рефлексуєте. Нудно.