Зміни у шкільній програмі з літератури?
- 01 Чер 2010 12:21
- 158
- 6 коментарів
Після ініціатив щодо змін у шкільній програмі із зарубіжної літератури та української історії, міністр освіти та науки вирішив змінити програму з української літератури.
На «гарячій лінії» «Комсомольської правди в Україні» міністр Дмитро Табачник повідомив: «Ми повинні розвантажити шкільну програму, тому що вона надто ускладнена. Вивчати все неможливо. Приміром, програма з української літератури. Існують європейська, французька традиції: там у школах не вивчають нині живих письменників, оскільки не устоялися ще естетичні критерії».
Отже, якщо зазначена ініціатива отримає своє втілення, зі шкільної програми буде вилучено твори сучасної української літератури. Нагадаємо, що йдеться, зокрема, про твори Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олександра Ірванця, Оксани Забужко.
За матеріалами ZIK
Чорт, знайшли що розвантажувати! Нехай розвантажать справді складні спеціальні предмети (фізику, алгебру) і скасують предмети нікому не потрібні (БЖД), а не зачіпають речі, потрібні для загального духовного розвитку людини (літературу).
Зрештою, тут справжні мотивації ясні; нікого насправді не цікавить навантаженість шкільної програми в аспекті психолого-педагогічному (можливості її адекватного засвоєння), цікавить лише її ідеологічна навантаженість. Сумно. Що далі?
Нє, математику й фізику розвантажувати не варто – за ними майбутнє. А от курс літератури й справді треба переписувати, тільки без Табачника. І звісно, викидати з нього сучасників – це повна дурня.
Що далі, питаєте? Перед українцями зараз стоїть лиш одне питання – усунути оту ворожу до України камарилью. Другим стане питання нормальної патріотичної влади.
Зі шкільної програми я би Андруховича, Ірванця, Неборака, Іздрика і Забужко таки прибрала би. Хто захоче, той і так почитає. Натомість значно би розширила уроки про неокласиків, представників “празької”, “нью-йоркської” школи”. Але ж, це зроблять навряд чи…
А Ліну Костенко??
Її єдина провина, згідно з нашим міністром, у тому, що вона ще жива. Тому на класика не канає.
І як же тоді бути тоді з тим, ком Янукович сердечно, як довіреній особі, звірявся на Шевченківському святі в тому, що він теж колись писав вірші? А з українським комуністом Б. Олійником чи улюбленцем усіх вождів Павличком?