Анна Багряна: За гроші мало кого поважатимуть
- 27 Жов 2009 12:09
- 153
- 4 відгуки
1. Які Ваші твори останнім часом перекладалися й видавалися за кордоном? Якими мовами?
Книга поезій “Дві піщинки” – в перекладі на азербайджанську мову (Баку, 2009).
Поезії в перекладі на болгарську мову (часопис “Знаци”, Варна, 2009).
2. Хто був ініціатором цих перекладів (Ви самі, іноземна сторона, вітчизняні видавництва, спонсори, грантодавці…)?
Іноземна сторона.
3. Чи відомо Вам щось про іноземну рецепцію Ваших творів, а також сучасної української літератури загалом?
Протягом кількох місяців я виступала в болгарських бібілотеках, будинках культури, на різних фестивалях – читала свої поезії, переклади болгарської поезії на українську мову, а також розповідала про літературну ситуацію в Україні. Аудиторія завжди сприймала мої виступи з великим інтересом. На жаль, в Болгарії майже нічого не знають про сучасну українську літературу.
4. Що, на Ваш погляд, потрібно, аби українська література була повніше представлена за кордоном?
Вважаю, що за теперішніх політичних та економічних обставин все залежить лише від самого автора та рівня його активності. Хто хоче бути виданим і почутим за кордоном – обов’язково знайде для того можливості. З власного досвіду скажу, що налагодити літературні контакти з будь-якою країною значно легше, якщо займаєшся перекладами їхньої літератури на українську. Інакше, певно, потрібні немаленькі гроші. Але за гроші мало кого поважатимуть…
Аню! Хочу тебе щиро привітати з виходом твоїх книг! Такі, як ти, і мають популяризувати нашу літературу за кордоном! Зичу тобі творчих успіхів!
Багряна - молодчина! Це серйозний письменник в порівнянні з сучасними блохами-вискочками. Попутного вітру!
Молодець Багряна!
Аня, а ти ще й у Польщі десь видавалась, чи не так?
Дякую всім за добрі слова! В Польщі видавалась, минулого року там навіть вийшла моя поетична збірка, а ще публікувалися в польських часописах деякі мої оповідання. Але ж і я переклала з польської близько десятка тамтешніх авторів (і поетів, і прозаїків), опублікувавши їх в українських часописах. Такий собі “літературний бартер”. До того ж, мені завжди цікаво займатися перекладами! Зараз перекладаю з болгарської та македонської, ці мови близькі до нашої, тому їх легко вчити. Азербайджанської не знаю, за переклади на цю мову віддячувала передмовами та рецензіями на книжки їхніх авторів, виданих в Україні.