«ЛітАкцент» зустрічає гостя із Сербії і запрошує Вас приєднатися
- 24-26 березня 2009
- 96
- ваш відгук?
«ЛітАкцент» продовжує ініціативу міжкультурних діалогів. Цього разу до нас у гості прибуває сербський прозаїк, поет і художник МІЛЕТА ПРОДАНОВИЧ.
Він є автором романів «Вечеря у святої Аполонії» (1983), «Нові Клини» (1989), «Собака з перебитим хребтом» (1993), «Танцюй, чудовисько, під мою ніжну музику» (1996), «Червона шаль із чистого шовку» (1999), «Це міг би бути ваш щасливий день» (2000), «Сад у Венеції» (2002), «Еліша у країні святих коропів» (2003), «Колекція» (2006); збірок новел «Дорожні нариси за картинами і етикетками» (1993), «Небесна опера» (1995), «Агнець» (2006); поетичної збірки «Міазми» (1994); нарисів «Око в дорозі» (2000), «Старіший і гарніший Белград» (2001).
Мілета Проданович – лауреат премії Bulgarica за найкращу книжку на теренах колишньої Югославії (2000), премії міста Бєлрад за найкращу книжку (2002) тощо.
Його твори перекладаються англійською, іспанською, італійською, французькою, німецькою, польською, словенською, болгарською, македонською і грецькою мовами. Можна також познайомитися і з деякими українськими перекладами Продановича, зокрема:
– Голос його господаря // Антологія сербської постмодерної фантастики. – Львів, 2004.
– Амібуса (розділ роману «Колекція») // Потяг 76. Балканський експрес, 2007.
– Тесла в металі // Українсько-сербський збірник «Украс». – 2/2007.
– Фрагмент з роману «Сад у Венеції»; Есмеральда (оповідання) // Українсько-сербський збірник «Украс». – 3/2008.
Мілета Проданович був учасником найважливішої бєлградської мистецької групи 1980-тих років – Alter Imago (із Надою Алаваньо, Тахіром Лушичем і Владою Ніколичем). Нині він професор Академії мистецтв у Белграді. У своїх художніх циклах митець звертається до проблеми взаємодії мови / тексту / картини / вистави. У його творчості домінують діалогічна практика й метаісторичний колаж. Останніми роками у своїй інтерпретації дійсності М. Проданович усе частіше використовує фотографії.
У програмі перебування Мілети Продановича в Києві – такі заходи:
24 березня, 18:00 – зустріч у книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3)
25 березня, 15:00 – лекція Мілети Продановича «ПОМЕРТИ Й БУТИ ПОХОВАНИМ У СЕРБІЇ. 1990–2000». Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Г. Сковороди, 2).
Увага: лекція виконується англійською мовою!
Ця лекція є частиною ширшого дослідження сербського суспільства часів правління Мілошевича (остання декада ХХ століття). Перегляд суспільних збитків було досліджено в книжці Мілети Продановича «Старіший і кращий Бєлград» (вперше надрукована 2001 року, згодом перевидана). Тема лекції – поховальні практики та мистецтво надгробних пам’ятників. Після короткої передісторії, починаючи від середньовіччя і до модерних часів, буде наголошено саме на надгробках воєначальників та кримінальних авторитетів, загиблих протягом «Війн за югославську спадковість» (1991–1999).
25 березня, 17:00 – відкриття фотовиставки «АНГЕЛ І ЛЕВИ». Культурно-мистецький центр Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Іллінська, 9, поверх 4).
Експозиція складається з двох великих циклів документальних фотографій.
Перший цикл – це вибране з авторської виставки «Брендополіс», що засвідчує повсякчасну присутність у сучасному сербському суспільстві певної картини, репродукції ХІІІ століття однієї з фресок із монастиря Мілешева. У бурхливі часи посткомуністичного «національного відродження», що збіглося з розпадом Югославії і низкою локальних воєн, це зображення явило собою своєрідну національну емблему. Його використовували на цілковито різних об’єктах як у приватному, так і публічному просторі. Увазі глядачів пропонуються абсолютно відмінні, інколи навіть химерні контексти презентації цього малюнка.
Другий цикл – це вибране з виставки «Рік Лева», що досліджує неймовірно швидке кількісне зростання бетонно-гіпсових скульптур левів у Західних Балканах (Сербія, Чорногорія, Македонія…). Подібні вироби, найчастіше завезені мігрантами-робітниками з Західної Європи в останній чверті ХХ століття, існували на Балканах і раніше, проте нині спостерігається їх небувале збільшення по всій території Балкан. Ці дешеві скульптури часто наслідують античні зразки «левів-охоронців» на воротах і можуть бути зрозумілі як приватні знаки сили – концепт, що став дуже важливим у перехідному суспільстві.
26 березня, 15:00 – круглий стіл, присвячений творчості Мілети Продановича в контексті сучасної сербської літературик. Центр польських та європейських студій Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Волоська, 10, підвал 6 корпусу).
Участь у роботі круглого столу візьмуть: Деян Айдачич, Наталія Білик, Тетяна Дзядевич, Алла Татаренко, Вероніка Ярмак та інші.
Запрошуємо!
«ЛітАкцент»