Львівський форум видавців як дзеркало закарпатської літератури

Олександр Гаврош

— Ви, часом, не Чучка? – звернулися до мене на сходах двоє милих дівчаток з книжками у руках.
— На жаль, ні! – посміхнувся я їм, мало не зареготавши вголос від думки, як мене можна переплутати з Павлом Павловичем, який значно більший, ширший, носить вуса і не має косички.
— А шкода! – розцвіли й вони посмішками, оцінюючи мене своїми викличними студентськими погладами.

Це одна із сотень миттєвостей незабутнього дійства під назвою «Форум видавців у Львові». Хто хоч раз на ньому побував, стає його фанатом назавжди. Я «зафанатів» років десять тому і тепер не мислю собі вересень без занурення у цю неповторну атмосферу книжок, письменників, читачів та видавців. Це справжній інтелектуальний наркотик у вигляді тисячі облич, обкладинок, виступів, рукостискань та обіймів. Тисячі незабутніх вражень, якими будеш живитися рівно рік. До наступного форуму.

Найприємнішим підсумком цьогорічного – вже сімнадцятого — найбільшого книжкового ярмарку України стала активна присутність у ньому закарпатців. Тільки в офіційній програмі Форуму видавців я нарахував понад тридцять акцій, у яких брали учась мої земляки. Такого ще ніколи не було! Закарпатці перестали бути бідними родичами на цій розкішній літературній гостині. Як і належить найближчому сусідові.

І сталося це не через те, що у когось змінилося ставлення до нас. Просто ми самі змінилися. Стали цікавішими, динамічнішими, впевненішими. Молода закарпатська література дедалі міцніше вливається в загальноукраїнський контекст. І якщо раніше  літературне Закарпаття обмежувалося на форумі Галиною Малик та  Петром Мідянкою, то нині це вже з десяток імен – амбітних і перспективних…

Чого тут цього року тільки не було!  Вік Коврей успішно модерував різні читання молодих поетів та виголошував свої тексти на презентації еротартфесту «Березневі коти». Ужгородський арт-клуб «Різні люди» брав участь у читанні-марафоні найкращим складом. Петро Мідянка зустрівся з учасниками Західноукраїнського бібліотечного форуму – ще одна абсолютно нова і вельми доречна складова Львівського книжкового ярмарку. Ірися Ликович підписувала свої книжки на кількох автограф-сесіях, а видавці з «Нори-Друк», що видали її роман «Твоя дитинка», тут же на ярмарку уклали з нею угоду про видання наступної книжки.

Андрій Любка читав у тандемі то з чехом Ондреєм Мразеком, то з хорватом Марком Погачаром. Лесь Белей брав участь у поважній дискусії про переклади в Україні, читав свої вірші серед лауреатів «Смолоскипу», вів презентацію відомого поляка Кшиштофа Варги. Галина Малик та  автор цих рядків виступили перед бібліотекарями та вчителями української літератури в переповненій сесійній залі Львівської міської Ради. (Спробуйте це на мить уявити в Ужгороді: у кріслі мера – дитячий письменик!).

Оксана Луцишина взяла участь у театралізованому поетичному дійстві з гобоєм і саксафоном разом зі ще двома поетичними Мар’янами – Савкою та Кіяновською. І глядачі віддавлюють собі ноги, стоячи в тісняві у майже суцільному мороку посеред завислих у повітрі віршів. Павло Чучка жартує і гостить паленкою, створюючи корок на другому поверсі ярмарку.  А його книжка буквально розлітається. (Яка розумна промоція! Корчмар знає, чим привабити читача). Мирослав Дочинець, як справжній мукачівський лис, підписує «Лиса у винограднику» на стенді видавництва «Ярославів вал» тихо і без зайвого галасу. Львівський закарпатець Василь Габор презентує свою книжку літературознавчих роздумів «Від Джойса до Чубая» та модерує, модерує, модерує…

Окремо хочеться згадати про закарпатські видавництва, які цього року взяли участь у найбільшому книжковому ярмарку України. Цього разу їх було вже троє. До «Карпат», які традиційно представлені на Форумі видавців, приєднався «Патент» та «Ліра». Тож закарпатська книжка була на прилавках і користувалася успіхом. Добре продавалися, наприклад, не тільки сатиричні вірші Павла Чучки, а й історичний роман Сергія Федаки «Валет Валентина Другета» та поезії Ірини Надворної. А «Ліра» навіть влаштувала дві презентації в Палаці Потоцьких – нової збірки оповідань Людмили Загоруйко та книжки перекладів українських поетів Карпатського регіону словацькою мовою, що здійснила Валерії Юричко з Пряшівщини.

Ще одне приємне спостереження: дедалі більше закарпатців їздять на Львівський книжковий ярмарок. Не дивина здибати тут земляків, яких давно не бачив удома. Особливо радісно зустріти тих, хто потрапив сюди вперше. Бо напевно знаєш: наступного року вони знову будуть тут – із книжками в руках та з усмішками на втомлених обличчях…