Абсурд із рогатки
Грузинської літератури на українському книжковому ринку досі не було
Грузинської літератури на українському книжковому ринку досі не було
Участь українських письменників та видавців у 32-му Паризькому Книжковому Салоні можна коментувати з різних позицій і давати цій події діаметрально протилежні оцінки.
Роман «Французьке військове мистецтво» з’явився друком влітку, і його було висунуто не лише на Гонкурівську, а й на премію Медічі й на премію Феміна. Чи справа у винятковій композиції й стилістиці роману? Чи більшою мірою – в актуальності теми?
В Україні сьогодні є певна кількість письменників, які добре володіють стилістикою і вміють будувати фабулу.
Подія, про яку так багато говорили французи й франкофони міста Києва, так і не сталася: Філіп Лабро до стольного града не приїхав.
Кожна людина, може переповісти історію свого життя, і то завжди буде цікаво іншому.
Увага до перекладу книги сучасної французької письменниці Мюріель Барбері, а особливо до її заголовку свідчить про те, що світовий бестселер читають і в Україні.
Від редакції. Як ми й обіцяли, розмова про роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» триває. Пропонуємо вашій увазі погляд Євгенії Кононенко.
Нещодавно на запрошення Французького культурного центру Україну відвідала відома французька письменниця Ірен Френ.
Традиційно вважається, що українська література доби незалежності почалася із Юрія Андруховича та Оксани Забужко, хоча я б назвала інші імена: Володимир Діброва та Галину Тарасюк.