Не стало Юрія Іллєнка…
- 16 Чер 2010 07:11
- 216
- 2 коментарі
Василь Портяк. Фото Олександра Стусенка
Спекотне над Києвом небо замерзло. Очі сліпить білий-білий проти сонця сніг, а куди в глибокому потоці сонце не сягає, туди направлено світло потужних «дігів». – Знімають кіно, «Тіні забутих предків». Епізод «Коло церкви». Для нас, дітвори, вони всі – боги. Але й за піввіку не затреться виокремлена в пам’яті невеличка, ладна, міцна постать за кінокамерою. Будеш згадувати й після перегляду «Білого птаха…» в тому ж гірському селі, що стрепенулося від останнього танцю Ореста, спрагле сатисфакції за упослідження свого гонору і свого болю, і після «київських» уже сеансів роками ув’язнених картин режисера Іллєнка. Уникаючи сентиментів, не розкажеш цього потім при спілкуванні, аж пригадаєш на представленні літературної трилогії – навіжено відвертої і рідкісно талановитої. Зрештою, як і все, що ним створене.
Не стало Майстра.
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
Ох, це й справді дуже сумно. Вічна йому пам”ять.
Відходить потрохи все це покоління, з яким так часто не погоджуєшся, дискутуєш.
А потім раптом з”ясовується, що полемізувати вже нема з ким.
Простір пустіє…
А Іллєнко, імхо, мав принаймні одну супер-талановиту іпостась – оператора.
Так що “Тіні…” не меншою мірою іллєнківські, ніж параджанівські.
і це факт
Правда, оператор чудовий був. Та й режисер незлецький.
А те, що вони відходять, не означає, що не варто з ними полемізувати.
Світла пам’ять!