Письменники “сидячі“ і “стоячі“

Людмила Таран. Фото з сайту slonyk.com

Людмила Таран. Фото з сайту slonyk.com

Це зазвичай у нашому переповненому транспорті можна почути вислови-покручі:  місця “стоячі“ або “сидячі“. Та саме ці слова зринають у мені, коли зустрічаються на київських маршрутах пам’ятники — зокрема, письменникам.

Можете, звичайно, сперечатися зі мною, однак вважаю: у столиці України загалом немає жодної скульптури, котра б вражала до глибини душі й запам’яталася як щось надзвичайне, неперевершене. Причина? Ми й досі живемо відрижкою “ленінської монументальної пропаганди“. Хіба не так уже давно відкритий пам’ятник Олені Телізі-Шовгенів у скверику біля Київського Політехнічного інституту вихоплюється з кола заідеологізованих образів. Усі наші міські скульптури начебто виготовлені за двома-трьома лекалами. Лекало номер один — письменник “стоячий“. Лекало номер два: письменник “сидячий“. Є ще номер три: “обрубаний“, себто погруддя або поясний скульптурний портрет. Але ж існує також символічне, не буквалістичне відтворення-витворення образу!

Пам’ятник Лесі Українці. Фото з сайту wikipedia.org

Пам’ятник Лесі Українці. Фото з сайту wikipedia.org

Почнімо зі старійшини: Нестор-літописець. Він стоїть із розкритою книгою в руках. Оскільки ніхто не знає достеменно, яким він був зовні, постать подана узагальнено — і це все-таки надало постаті хоч якоїсь стильності. Додамо сюди “стоячих“ Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Лесю Українку (обидві скульптури: на площі її імені та в парку), Шолом-Алейхема. “Сидячі“ постаті: Олесь Гончар, Михайло Булгаков, Максим Рильський та Олександр Пушкін. До речі, ці два поети мають також по погруддю: перший — біля Літературно-меморіального музею в Голосієві, другий — біля транспортного університету на площі Слави.

Скульптурні погруддя відтворюють образи класиків: Івана Котляревського, Івана Франка та Олександра Довженка. Микола Гоголь увічнений поясним бронзовим портретом на Русанівській набережній. Між іншим, архітектурно він абсолютно не вписаний у простір: пам’ятник затиснений поміж невиразними будинками. І задум зовсім не прочитується: Микола Васильович мав би пересвідчуватися, що “редкая птица  долетит до середины Днепра“.

Пам’ятник Олесеві Гончару. Фото з сайту wikipedia.org

Пам’ятник Олесеві Гончару. Фото з сайту wikipedia.org

Своєрідною інтригою для Києва є пам’ятник Махтумкулі посеред скверика пообіч вулиці Прорізної. Несподівано виринув він  одного чудового дня саме на цьому місці. Я зупинилася, приголомшена, перед постаттю основоположника туркменської літератури, якого читала, на жаль, тільки в перекладах. І тут-таки виникло запитання: а чому на цьому місці — саме йому пам’ятник, а не Гомеру, наприклад, або Шекспірові чи Байрону? Нічим не вмотивована присутність. Хіба що поряд — посольство цієї країни…

Власне, мова про те, що, хоч би які “лекала“ були, “стоячі“ чи “сидячі“, зрештою, це — класичні форми, головне ж — має бути оригінальне  втілення. Буквалізм, брак творчого бачення  постаті  того чи іншого класика — ось біда. Увічнений Олесь Гончар мало чим відрізняється від Максима Рильського: обидва сидять кожен на своїй бронзовій лавці надзвичайно напружені (а, може, це тому, що вони — “на сторожі слова“? Біда в тім, що такі пам’ятники трафаретні, позбавлені символічного начала. Пригадую, як ще за радянських часів вирізнялися роботи литовських скульпторів Мікенаса та Йокубоніса. У їхніх творах — внутрішня суть людини, а не тільки її зовнішня подоба. Запам’ятався, приміром, пам’ятник Генріху Гайне в Гамбурзі як символ вразливого, зболеного відповідальністю за цілий світ серця.

Пам’ятник Махтумкулі. Фото з сайту serg-klymenko.narod.ru

Пам’ятник Махтумкулі. Фото з сайту serg-klymenko.narod.ru

Зрештою, яке оригінальне трактування особистостей залишив нам геніальний українець Олександр Архипенко! І хоч як дивно, найвиразніший пам’ятник Шевченкові (українські скульптори Михайло Грицюк, Юлій Синькевич, Анатолій Фуженко) — у Москві: рвійний, бунтівливий Тарас, що підняв і веде Україну.

Повертаючись до Києва, варто згадати пам’ятник Шота Руставелі, який подарували киянам грузинські побратими. Дуже цікаво трактований образ цього лицаря духовної величі. Інша річ, що весь комплекс при одноіменній вулиці в центрі нашої столиці перевантажений каменем — загубилася інтимність куточка, його оригінальний мікроклімат.

Цікаво, який же пам’ятник Юліушу Словацькому постане в Києві?

Повторюся: це моє суб’єктивне бачення. Хтось може мати іншу думку. Та впевнена: давно пора звільнятися від буквалізму — мовляв, “це кінь, а не корова“. Мистецтво — не копія дійсності, а переконлива самобутність образів, чи не так?

2 коментарі
  1. Mykola S. каже:

    У Москві пам”ятник Т.Шевченкові, роблений грубо, нашвидку, виник лише завдяки тому, що в1964 році ставили йому пам”ятник у Вашингтоні . У столиці США Тарас молодий, у північній столиці – він 47-річний дід (і хто його тільки довів до такого вигляду?), друг Добролюбова.
    Мистецька вартість скульптури відомої людини має ще дорівнювати якійсь символіці. Можна лише здогадуватися, які думки-почуття вкладали в пам”ятники Шевченку закордонні українці,а які – наші сусіди.

  2. jazzy каже:

    А пам”ятник Словацькому і справді буде? Чула, що через протести комуністів-пенсіонерів його не змогли встановити. І протестувальники, до того ж, обіцяли поглумитися, якщо він таки з”явиться.
    А все з дуже переконливої причини: мовляв, нащо ставити пам”ятники представникам “ворожої нації”))?

Додайте свій відгук
Щоб мати змогу додавати відгуки спершу увійдіть або зареєструйтесь
© Літакцент, 2007-2009.
тел.: +38 (044) 463 59 16, +38 (067) 320 15 94, е-маіl: redaktor(вухо)litakcent.com
Створював Богдан Гдаль

Двигунець - Wordpress
Буквоїд КНИГАРНЯ 'Є' - мережа книгарень Поетичні Майстерні - творчі світи авторів-поетів Мистецьке Об'єднання Дзига сумно? - інтернет-видання про культуру ЗАХІД-СХІД :: Володимир Цибулько :: [персональний сайт] Грані-Т Видавництво Старого Лева Потяг 76 КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин zhupansky_88x312 Форум видавців Коронація Слова Книгоспілка - всі українські книги і видавництва Українськa літературнa газетa ArtVertep ArtVertep