Андрій Любка. Спати з жінками
- 05 Бер 2014 09:19
- 4,979
- 14 коментарів
Андрій Любка. Спати з жінками. — Чернівці: MERIDIAN CZERNOWITZ, 2014
Виявляється, Йоган Вольфґанґ Ґьоте втратив незайманість у 38 років, наслідком чого в літературі стала поява циклу його «Римських елегій». Минуло кілька століть, і теперішнім поетам для творчості вже не конче потрібні аж такі сплески і струси, їх задовільняє й просто сон, який часом може бути реалістичнішим за саме життя. Книжка «Спати з жінками» – саме про такий сон, з якого то хочеться якнайшвидше прокинутися, а то засинати глибше й надовше. Відверто й лірично автор пише про себе, свою й чужі країни, свої любові й своє кохання, улюблені книжки і напої. П’ятдесят історій, жодна з яких не є останньою, бо з них усе тільки починається.
14 коментарів
Відповідь на допис rostyslaw kindratyk
Ужасна обкладинка. І назва збірки теж:)
Важко повірити, що це “меридіан” .
Якби А. Любка назвав би свою збірку “Спати з чоловіками” вам було б легше?
Невже питання в тому, від чого мені було б легше?) Точно не від назви Любчиної збірки. Будь-якої.
Але цю конкретну назву справді вважаю претензійною (не плутати з “провокативною”), а обкладинку – несмачною. Незвично несмачною для поетичних збірок, виданих у “меридіані”.
А про “спати з чоловіками”: в ХХІ ст. це ще здається комусь провокативним? Зворухобити когось це може хіба в глибокому патріархальному “загумінку”:)
1) Поети взагалі претензійні створіння.
2) В кожного своє розуміння смаку. Зрештою, на обкладинці не голу сраку помістили, а фото автора. Що тут такого?
3) Мене давно мало що зворохоблює, і тому мені ще дивніша така бурхлива реакція публіки на цю назву. Я це сприймаю як просто несприйняття постаті автора збірки, а не якісь естетичні чи змістові недоліки збірки.
Шановний пане Ростиславе, в моєму коментарі – звісно, тільки моє ставлення. Яке, як Ви слушно зауважили, дуже суб”єктивне:)
А моя реакція якраз не бурхлива, а цілком спокійна.
Обкладинка здивувала не через автора, а через видавництво.
Інша справа, Андрій Любка, як на мене, зараз мислить і пише вже трохи цікавіше, ніж кілька років тому. Тому хотілося від нього чогось… ммм, може, дорослішого?
Хоча про збірку як ціле зможу говорити тільки після того, як її прочитаю (чи принаймні прогляну). Бо автора можна “не сприймати” і заочно, на відміну від текстів:)
От і я про те, що спершу читати, а потім говорити. Найбезглуздіше, що може бути в літературі – судити за назвою і обкладинкою.
А наповнення ще гірше, судячи з анотації. Бідний Андрійко вже торгує пичкою лиш би втриматися на вершині в рейтингу прищавих старшокласниць.
Холєра ж, які ви усі гидкі. Тільки й мови, аби з гівном зколотити. Вкотре переконуюсь, шо публіка 5050, одні його обожнюють, а інші щиро ненавидять. Тільки чого ж вас не видно на презентаціях і виступах? Правильно, з клавіатурою кожен – ліпший критик.
тих 50 відсотків – дівчатка пубератного віку, а інша половина – нормальні люди, які вміють читати.
Ну, назва ж дійсно невдала. Навіть примітивна трохи.
Не сказав би, що зміст творів пана Любки стабільно високого рівня, але, цілком можливо, всередині дійсно хороший продукт. Та чи багато людей захочуть у цьому впевнитися після споглядання такої обкладинки?
“Бідний Андрійко”, як висловились нижче, є постійним гостем на різноманітних літературних вечорах не просто в різних містах, а й у різних країнах.
Так, писати може кожен. Але ТАК писати – лише він. Так, я – “дівчинка пубертатного віку”. Але за свої 15 я перечитала Ошо, Анастасію Нових, Маркеса і, по мимо цього, Карпу, Дереша, Дашвар, Жадана, Кідрука. То вам не “ляяябофффь-кроффь” і “я-його-люблю-а-він-мене-не-любить”, погодьтесь.
На кожен товар свій купець. Не розводьте балаган, в цьому немає сенсу.
Дівчинко, в українській літературі окрім загальнозрозумілих Любки, Карпи, Дереша, Дашвар і Кідрука, є ще й автори вищої ліги. Раджу ознайомитися з вісімдесятниками, почати хоча би з Римарука, Федюка і Герасим”юка. А те, що бідний андрійко піариться як може, перша ознака того, що тексти благенькі і треба витягувати іншим.
Краще і не скажеш! Плюсую :)))
Як це брудно – “спати з жінками”! Сон розуму?