Про Шевченка знімуть два фільми
- 06 Бер 2012 17:01
- 218
- 5 коментарів
Щойно в київському музеї Тараса Шевченка назвали імена переможців конкурсу кінопроектів, присвячених 200-річчю з дня народження Шевченка. Автором найкращих сценарію і кінопроекту став київський сценарист Олександр Денисенко. Друге місце посів ужгородський письменник Олександр Гаврош. Про це повідомляє видання Gazeta.ua.
«До нас надіслали 33 заявки з кінопроектами, — каже організатор конкурсу Сергій Проскурня. – Після першого кола ми відібрали трьох учасників і попросили їх написати за два місяці сценарій. Один із фіналістів, публіцист Андрій Окара, зробити цього не встиг».
Напередодні проголошення переможців Денисенко і Гаврош публічно перед журі захистили свої проекти та сценарії. Фіналістів судили академік Микола Жулинський, кінорежисер Володимир Тихий, кінооператор Юрій Гармаш, політик Віра Ульянченко.
Сценарій Олександра Гавроша називається «Історія одного доносу». «Ми кругом бачимо Шевченка в монументальному образі мученика і страждальця, — каже автор. — Сучасні українці не хочуть асоціювати себе з мучеництвом. Ми знаємо, що у його житті були страждання, але він був дуже успішний чоловік. Навіть Олесь Бузина, який “любить” Шевченка, каже, що поету в житті фортунило. Молодь хоче себе асоціювати з успіхом. Тому на запитання «З ким хочете себе асоціювати?», будуть відповідати, що з братами Кличками. У житті Шевченка був успішний період. Це 1845 рік. Шевченку всього 31 рік. Він – молода людина, перед якою стелиться світ. Чоловіку замовляють портрети найбагатші українці. Він виграє конкурс на вчителя малювання в Київському університеті. Якщо порівняти автопортрет цього періоду з автопортретом намальованим за рік – побачимо різних людей. У фільмі хочу відповісти, яка драма сталася з Шевченком за рік».
Сценарієм Гавроша зацікавилася український кінопродакшн Pronto Film. Запропонували зробити серіал. Олексанр Денисенко каже, аби зняти стрічку за його сценарієм «Прощання з пустелею» необхідно 30-40 мільйонів гривень. Це буде фільм про звільнення Шевченка з Новопетрівського укріплення в Казахстані. 2014-го його мають випустити в національний прокат.
«У моєму сценарії основна думка Шевченка — бути йому вільним чи ні, — розповідає Денисенко. – Чи йти йому до свободи, яка знову закінчиться несвободою, чи залишитися у пустелі, де він знайшов гармонію і самого себе? Ця колізія робить Шевченка живим, а його вчинки і дії — природними. Я не йду за біографією. Тут є любовний трикутник, який я вигадав. У сценарії є 90% моєї вигадки, 10% — біографічна правда про Шевченка».
Призовий фонд, 200 тисяч гривень, журі вирішило поділити на двох. 120 тисяч дали за перше місце, 80 – за друге. Конкурс організував благодійний фонд “Велика Родина”.
Джерело: Gazeta.ua.
Читайте також:
QARPA і Міжнародний день ді-джея Тараса Шевченка.
Шевченківську премію – для FEMEN!
Вітаю Сергія Проскурню. Не шкодить, що Окара не встиг. А тапер усім миром натиснемо на державні чинники аби посприяти якісній, гідній реалізації кінопроектів Денисенка і Гавроша.
Малий Ступка і Шевченко – це ще гірше ніж старий Ступка і Мазепа.
Добре, що Ви звернули увагу. Я аж тепер догледів, що є ще стаття “Остап Ступка сыграет Тараса Шевченко в новом фильме о поэте”. Це було би жахливо, бо це яблуко недалеко впало від яблуні. Хоча в нас привикли співати дифирамби Богдану Ступці, а він тепер ще й хворий, тому жодної з моїх статей і відкритих листів які подавав у газети, зокрема “День” не надрукують. вже шостий рік писав і Ступці і в газети щоби він схаменувся і не паплюжив образи наших героїв. Найкраще йому вдалися некативні або нещасні герої – Микола Задорожний, Тевє-молочар, гебістські генерали. З українців йому вдався лише брат Звонар з “Білого птаха…”. і то зацькований і підозріливий погляд очей. Богдана Хмельницького, Івана Мазепу і Тараса Бульбу просто спаскудив, не кажучи вже про роль міністра української культури. Але у нього ще хоч проглядалася тінь туги за Зорею. В Остапа всеціло сформованому на сурогаті, ерзацкультурі, хохмах і хуцпах і цього нема. Не дай Боже його допустити до ролі Шевченка. Краще б тоді взагалі фільму не знімали.
Після Бучми його Микола клоун!
Ступки не мають морального права відтворювати образи українських лицарів духу і державності. Це – пристосуванці, слуги Момони. Такими вони підуть в небуття.