АрхівВісниця перемоги в польській літературі![]()
Хоч це й дивно, але однією з найпочесніших літературних премій у Польщі є зовсім не державна (як, зокрема, Національна Шевченківська премія в Україні), а премія NIKE («Ніка»), — вияв громадської ініціативи.
Аравінд Адіґа – Букер за індійську правду![]()
Доволі часто імена лауреатів добре відомих премій світових масштабів лунають надто загадково для наших читачів. Цьогорічний Букерівський переможець Аравінд Адіґа – аж ніяк не виняток, з тією лишень відмінністю, що й у світі про нього дізналися зовсім недавно. Відлік поступового зростання популярності письменника, можна вважати, стартував 29 липня, коли 33-річного автора-дебютанта було внесено до довгого списку претендентів на Букера. На запитання про ...
Холод у самісінькому серці спеки…![]()
Після прочитання «Цинамонових крамниць», розповідь про Бруно Шульца хочеться розпочати, дотримуючись невигадливого ладу казки. В одному забутому Богом містечку, липневої теплої ночі народився хлопчик, і назвали його Бруно... Не певна, чи саме ніч була його першою колискою. Великий заклинатель матерії з трепетом ставився до стихії темряви. Ніч була одним з тих нав‘язливих образів, які переслідували Шульца все життя: чоловік несе крізь морок маленького хлопчика і, як ...
Конкурс Антонича – forever!![]()
1 Для мене поетичний конкурс ім. Б.-І. Антонича «Привітання життя» розпочався 5 вересня 1994 року, коли я зателефонувала своєму однокурсникові і приятелеві Сашкові Небораку, щоб привітати його з народженням донечки. Вислухавши привітання, Сашко передав слухавку своєму старшому братові Віктору, членові журі конкурсу, який сповістив мені, що сьогодні останній день, коли приймають поетичні рукописи на конкурс. Я завагалася, бо пропозиція була несподіваною, ...
Загадка під парасолькою![]()
Далеко-далеко, в австралійському місті Меріборо колись жила маленька дівчинка Гелен Ліндон Гофф, яка любила вигадувати казки. Потім ці казки розповідалися молодшим сестрам, а вже з їхньою допомогою перетворювалися в домашні, а згодом і шкільні спектаклі. Якось же треба було прикрашати реальний світ, якщо він такий непривабливий. Батько – управитель банку – страждає епілепсією і від цього чи ...
Гесс де Кальве не був «самовидцем»![]()
Уявлення про особисте знайомство харків’янина австрійського походження Г.Гесса де Кальве з Г.Сковородою є однією з найдавніших та усталених аксіом сковородинознавства. Тим часом же, ці люди ніколи не бачили один одного… Як сталося в науці таке непорозуміння? 1817 року в «Украинском веснике»
Борис Віан — жінки помирають від лілій у легенях![]()
Найчитабельнішою книжкою у Франції 1947 р. став роман американського автора Вернона Саллівена «Я прийду плюнути на ваші могили». Переклад французькою здійснив маловідомий тоді читацькому загалу письменник Борис Віан. Цей «чорний» роман відразу потрапив у список бестселерів – адже у 40-х роках французи наново відкривали для себе американську літературу (зокрема, масову белетристичну продукцію), від якої були ізольовані ...
«Манія величі» чи аберація сприйняття?![]()
«Поза межами болю»... Часто цим художнім автобіографічним твором (1921) визначали всю подальшу творчість О.Турянського, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як «тьмяну» сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця і журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад ХХ ст., некрологах чи просто у спогадах про письменника його так і називали: «автор „Поза межами болю” ». Цей усталений «імідж»
Ж.-М. Г. ле Клезіо, мавриканець, індіанець, нобеліанець![]()
Французи нині у моді. Нещодавно один із них, Ніколя Фарг, завітав до Києва та Донецька, а другий, Жан-Марі Гюстав ле Клезіо, навіть отримав Нобелівську премію. Щоправда, її йому ще не дали, а лише оголосили, що він став почесним лауреатом як автор «нових напрямів, поетичних пригод і плотського екстазу», як дослідник «суті людини за межами панівної цивілізації та всередині її». Саме ж нагородження, що передбачає вручення диплома ...
Рай-я, або Приборкання авангардної![]()
Вона йде серед окопів, у чорному беретику, з під якого вибухає руде волосся – «Золота королева Півночі». Її вірші тепер більше схожі на агітки: ось вона, романтична авангардна мрія злиття поезії та публіцистики, й те, що з нею робить соціалістична дійсність. Солдати весело проводжають маленьку жваву поетку, репортера мурманської «Полярної ...
|
новини
анонси
книга дня
|