Беовульф
- 12 Січ 2012 14:33
- 2,431
- 15 коментарів
Беовульф / Пер. Олена О’Лір; наук. ред. Катерина Шрей і Олег Фешовець. – Львів: Астролябія, 2012.
Беовульф / Пер. Олена О’Лір; наук. ред. Катерина Шрей і Олег Фешовець. – Львів: Астролябія, 2012.
Книга продовжує програму видання українських перекладів європейської середньовічної літератури. Це перший в історії української літератури переклад найдавнішої германської епічної поеми, яка в поетично-міфологічній формі передає політичні і воєнні події Північної Європи першої половини VI століття. Видання ілюстровано артефактами того часу.
15 коментарів
Відповідь на допис Олена О'Лір
Wow!
Це просто суперновина! Нарешті! Є! Наш! Переклад!
Не переконаний, що Олена О’Лір впоралася з перекладом такої складної речі. Окрім знання і розуміння історичних, ахетипних реалій, потрібно ще й досконало володіти українською мовою. Я ж у цьому не впевнений. Ось фрагмент у викладі Олени:
“ІІ там, і тут людських очей не уникає племя фей
і скрізь, не знаючи тривоги, пасуться кроткі однороги”
Кротк (рос.)і – лагідні (укр.)
Пане Українцю, на те у книзі й наукові редактори, щоби на тонкощах розумітися ;)))
а щодо КРОТКОГО, то словник Кримського і Єфремова каже ось що:
Кро́ткий – ла́гі́дний, ти́хий, суми́рний, плохи́й, (церк.-слав.) кро́ткий. [Ща́стя, що Госпо́дь йому́ посла́в за його́ до́бру ла́гідну вда́чу (Г. Барв.). Яка́ вона́ ти́ха, як голу́бка (Н.-Лев.). Світ мі́сячний ласка́вий, суми́рний (Кон.). Вона́ лиха́? Плохе́нька, мов голу́бка (Куліш). І ти́хим, до́брим, кро́тким сло́вом благовісті́ть їм сло́во но́ве (Шевч.)]. -кого характера – ла́гі́дний, ти́хий (и т. д.) на вда́чу хто, ла́гі́дної вда́чі хто, плоху́та (сущ. общ. р.). -кий зверь – плохи́й звір. -кое слово гнев побеждает – ти́хе (ла́гі́дне) сло́во гнів сти́шує. [1]
Дякую за Ваше лагідне розумне слово і миле, кротке фото.
Коми не треба, бо миле і кротке не однорідні члени речення. Але відповідь лицарська.
на те у книзі й наукові редактори, щоби на тонкощах розумітися
Ой, не скажіть, гортав якось грубезний том німецької філософії тієї ж “Астролябії” з тим самим Фешовцем (канд філософ !! наук) за наукового редактора… Було сумно – не знаю як там філософія, але українську мову було шкода.
(Як на мене, “Астролябія” досконало видала одну книжку – “Володар перстенів” у перекладі Олени Фешовець.)
Ціла лавина характерних україномовних слів, але чомусь однороги, неначе б… як кроти?… короткі?… І що воно таке: не мирне, не сумирне, не добре, не лагідне, а кротке?…
Я причастився кротості трав….
не послідущий чоловік написав цей рядок )
“Душа причастилася кротості трав”. Хоч теж дивнувато, проте не спантеличує як “кроткі однороги”. Але треба бачити більше за кілька рядків, щоб оцінити. А з якого перекладу перекладено на українську, хтось знає?
Перекладено з англо-саксонського оригіналу. Але при цьому використовувались також кілька перекладів сучасною англійською мовою.
Як свідчить фантастична зоологія,
В худобини цієї однорогої
Натура мирна, лагідна і кротка
(Шкода, в довідниках відсутня фотка!).
А за Орестом, кротка і трава,
Яку ця дивовижа спожива. :)
А взагалі “кроткі однороги” – не з “Беовульфа”, а з моїх власних віршів (зб. “Прочанські пісні”, 2006).
Христю, дякую за прихильну терплячість! В таких складних проектах, знаючи не виробленість нашої літкритики, радше розраховую на це. А щодо сумніву у роботі переклада, то хочу зауважити – це щастя, що ми маємо таку людину – глибоку, самозречну, фахову. Бо майже упевнений, зараз у нас мало хто здатен на таку працю. Цей український Беовульф, як на мене, щонайменша найближчі пів століття навряд чи хтось зможе перевершити. Це шість років великого труду, і головне – зі знанням справи, а ще головніше – при незаперечному поетичному обдаруванні головного виконавця – перекладача. Тому спокійно кажу: зробили що могли… А тепер можете очікувати на ще кілька перлин із старонімецької, ірландської, англо-саксонської мов. І точити свою зброю критики, звісно ж треба. Щодо “грубезного тому німецької філософії”, то його видавала не “Астролябія”, там дійсно були наукові редактори, але не було літературного. Але, попри все, це також добрий внесок в українську культуру. А критика, критика мусить бути…, але якщо звичка завжди поспішати пересічному сучасному українцеві не дає можливості заглибитися, то при такій бідності нашого книжкового ринку заслуговує принаймні на терплячу прихильність кожна спроба щось на ньому зробити.
Олеже, дуже б хотілося побачити в перекладі на українську мову Мабіноґіон, але з оригіналу, і твори Гальфріда з Монмуту. Найбільше довіряю в цьому Олені Фешовець, як дуже сумлінній зі стилістикою. Тому сподіваюся й на ці твори з часом.
Бажання зрозуміле. Це є у планах. Але спочатку – німецька лицарська лірика, карміна бурана, стара ірландська поезія, нібелунги, деякі середньовічні французькі романи, пісні шотландського узграниччя, а вже потім… А з Оленою Фешовець видавництво вже не співпрацює.