Топ-5 українських книжок – потенційних фільмів
- 11 Лис 2011 13:30
- 1,400
- 6 коментарів
Фото vse1.com.ua
«Український тиждень» назвав п’ятірку сучасних українських книжок, які могли б у Голівуді стати успішними кінострічками. На думку журналістів видання, у нас є всі для того передумови: як пристойна текстова канва, так і жанри, що нині мають найбільший попит у глядачів, — мелодрама, історичний роман, фантастика, пригоди та еротика.
Найпершим, як можна здогадатися, названо «Чорного ворона» Василя Шкляра, якого раніше начебто мав екранізувати відомий польський режисер Єжи Гофман. За жанром таке кіно мало би бути «історичним екшном» на зразок «Хороброго серця» Мела Гібсона або «Посланця Жанни д’Арк» Люка Бессона
«Століття Якова» Володимира Лиса могло би стати «епічною історичною драмою» — як «Віднесені вітром» Віктора Флемінґа та «Війна і мир» Сєргєя Бондарчука.
«Хронос» Тараса Антиповича міг би стати «футуристичною психологічною драмою» на зразок фільмів «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта й «Дивні дні» Кетрін Біґелоу. На думку автора, на головні ролі можна було б запросити, скажімо, Бреда Пітта, Ентоні Гопкінса й Джека Ніколсона.
У свою чергу, за «Гербарієм коханців» Наталки Сняданко можна було б спокійно зняти «еротичну мелодраму» не гірше за «Основний інстинкт» Пауля Верхувена й «Сафо» Роберта Кромбі. «Як на мене, з цього тексту міг би вийти непоганий фільм у стилі Вуді Аллена, Педро Альмодовара або Жана-П’єра Жене — закадрові монологи, сугестивний візуальний ряд, яскрава колористика, емоційність. Ну і, ясна річ, нелінійність — калейдоскоп кадрів і мішанина сюжетів. У ролі Ореста непогано міг би виглядати старенький Міккі Рурк, його невміння вийти з власного амплуа було би тут доречним. У ролі Ірини — ну, скажімо Скарлетт Йоханссон. Найважче, ясна річ, із тетою Амалією. Наразі нікого крім Анни Муґлаліс на думку не спадає», — вважає авторка.
Зрештою, заслуговує на екранізацію й «Перверзія» Юрія Андруховича. На екрані це могла би бути «фантасмагорична пригодницька комедія» (як «Страх і ненависть в Лас-Вегасі» Террі Гілліама й «Невловимий» Жерома Салле) з Джоном Деппом у головній ролі (принаймні, цього хотів би сам автор).
За матеріалами «Українського тижня».
Це що, написано для приколу? Я не проти, аби усі ці твори екранізувалися, але де той украї
нський сінематограф, і де ті гроші. Вже Росія знімає на цілком львівському матеріалі навіть з Юрком Саєнком на другому плані у ролі тапера цілком пристойне мило, що дає їй бабло, на кожному кроці у тому милі Хостікоєв, обидві Сумські, Драч і т. ін. А ви розповідаєте про Ркрка і Гібсона. Та нам не режисерів і акторів потрібно, а українську державу і гроші. До речі, з усього поданого вище прослідковується навязана телеекраном мода на попсу. А де психологічна драма. Такими могли б стати екранізація “Музею покинутих секретів”, чи “Тамдевін”, хоча, незрозуміло як до того всього тичеться конкурс кіносценаріїв на “Коронації слолва”.
до речі, я теж здивувалася, що у списку відсутня Оксана Забужко. хоча, як на мене, з українських книжок вийшли б шикарні мультики! от якби “Соню і Чудове Чудовисько” Сашка Дерманського намалювати й екранізувати у традиції Піксару і Ко!)))) з радістю пішла б на такий мультик, ще й не один раз)
Гадаю, зняти по-справжньому цікавий і зрозумілий світові фільм можна по “Джурах” і “Синіх Водах” Рутківського. Це реально свіже, своє й чисте духовно. Навіть якщо мова такого фільму буде китайською, він залишатиметься наскрізно українським! В народ і героїв, витворених Володимиром Григоровичем, реально можна влюбитися, не будучи українцем!
Світ Рутківського не соромно визнати “своїм” більшій кількості людей, ніж “світи” названих у повідомленні авторів… Це, думаю, сьогодні для кіно про Україну – найважливіше…
А мульт-серіал вийшов би класний по “Лісовій школі” й “Сонячних зайчиках” Нестайка.
Тобто вони опитували авторів: яка книжка найкраща для екранізації? – Моя! І Спілберг уже чекає :)))
До речі, кого і куди послала Жанна Д’Арк? :)
«Посланця Жанни д’Арк» Люка Бессона – це дійсно помилка. Правильно є “Післанниця: історія життя Жанны д’Арк”. А фільм чудовий. Вперше бачив його у Франції французькою в 1999 році на величезному екрані, і це вражаюче. Але знову ж таки, при майже тій самій кількості населення у наших країнах, в Україні 300 кінозалів, у Франції поза 6500 кінотеатрів.
У Франції створюється найбільша кількість фільмів на душу населення.
Я теж його бачила в кінотеатрі, хороший фільм.