На Дні народження Вільяма Шекспіра

Фото 1

Фото 1

Вільям Шекспір, один із найвизначніших письменників людства, народився в Англії більше 400 років тому, 23 квітня 1564 р. Щорічно 23 квітня (в день св. Георгія) англійці відзначають і день народження свого національного генія. В 2006 році мені пощастило в ці святкові дні побувати в Англії, у місцях, пов’язаних із Шекспіром, отож тепер хотілося б поділитися деякими своїми враженнями.

Тоді, у квітні 2006-го, крім традиційних численних семінарів, літературних читань і театральних постановок у Національній портретній галереї Лондона, проходила виставка всіх відомих імовірних портретів Вільяма Шекспіра. На сьогодні відомі два автентичні зображення великого поета, в яких сучасники, які знали його, визнавали схожість з оригіналом: гравюра на обкладинці першого видання шекспірівських п’єс (так званого першого фоліо) та скульптурний портрет поета над його надгробною плитою. І те й інше зображення були створені через кілька років після смерті Шекспіра.

Фото 2

Фото 2

Метою експозиції у портретній галереї був “Searching for Shakespeare”: пошук портретів Шекспіра, написаних за його життя. Усі картини, що експонувалися, попередньо пройшли ретельний рентгенівський аналіз, — це дало змогу з певною точністю визначити час написання того чи іншого портрета. Найбільш автентичним було визнано портрет, що прикрашав вхід до Національної портретної галереї (фото 1).

Екскурсія в рідне місто Шекспіра Стратфорд відбулася 23 квітня, в день народження і смерті барда. День видався дощовий. Автобус рухався на північний-захід від Лондона, промайнув Оксфорд, де Шекспір, як правило, зупинявся на шляху зі Стратфорда до Лондона й назад, і все частіше почали зустрічатися майже безлісі пагорби, невеличкі селища та овечі пасовиська.

Фото 3

Фото 3

На під’їзді до Стратфорда з’явився знаменитий Клоптонський міст через обрамлений вербами неширокий Ейвон, на рівній поверхні якого вдалечині білів лебідь (фото 2). І згадалися слова, сказані про Шекспіра його другом-суперником Джонсоном: «О лебідь Ейвона, Шекспир сладкоголосий! Ти співав не тільки нам – для всіх часів!»

Стратфорд невелике місто, проте його вулиці оживляють натовпи туристів, шанувальників великого поета. Багато будинків зберігають середньовічний стиль фахверка: на білих стінах чорні лінії дерев’яних перехресть (фото 3). На головній вулиці міста − Хенлі-стріт (фото 4) розташований двоповерховий будинок, у якому народився Вільям Шекспір.

Он невысок и кажется похожим

На все дома вокруг. Отличье в том,

Что бережно фасад его обложен

Высокосортным красным кирпичом (фото 5).

(Віршові тексти тут і далі — мої. — Авт.)

Фото 4

Фото 4

Акуратно підстрижені дерева, квітучі кущі, клумби нарцисів, тюльпанів і різнокольорових примул прикрашають невеличке подвір’я, приєднане до задньої частини будинку (фото 6).

Внутри же интерьер средневековья,

− за исключеньем нескольких картин, −

тогдашний быт, типичные условья,

в которых жил перчаточника сын.

Налево – мастерская, там перчатки

отец поэта на продажу шил.

О том, что в доме не было достатка, вид помещений явно говорил.

Фото 5

Фото 5

Когда заходишь в комнату, направо,

у стенки, − одиночная кровать,

застеленная серым покрывалом,

низка, узка, − в ней неудобно спать.

На кухне, где всегда бывало людно,

очаг, скамейка и широкий стол.

На полке – деревянная посуда.

Пол каменный. Холодный, серый пол.

И этот быт, простой, без ухищрений,

Взрастил талант Шекспира! Боже мой,

Ты существуешь, раз родился гений,

Душа людей, в убогости такой!

1585 року, будучи вже батьком трьох дітей, Шекспір поїхав до Лондона і присвятив себе театру. Згодом він став «пайщиком» театру «Глобус», що дозволило йому купити найкращий будинок у Стратфорді «Нью Плейс». Там поет провів останні роки життя, захоплено займаючись садівництвом.

Фото 6

Фото 6

До наших днів «Нью Плейс» не зберігся, але залишилась територія саду, де можна побачити періодично оновлювану молодими паростками шовковицю, посаджену самим Шекспіром (фото 7).

Вільям Шекспір народився і помер 23 квітня,

Прожив полвека. Люди усмотрели

В том знак, что он с бессмертьем обручен:

Скончался и воскрес – своим трудом,

Тем редким мастерством изображенья,

Той правдой, что одна для всех времен,

Для всех людей – до их исчезновенья.

Фото 7

Фото 7

Цього року виповнилося 445 років від дня народження поета й 400-ліття першої публікації його знаменитих Сонетів. Ці події Україна відзначила проведенням 23−24 квітня у м. Запоріжжі першої міжнародної конференції «Поетичний універсум «Сонетів» В. Шекспіра». Вчені-шекспірознавці з Києва, Запоріжжя, Львова, Донецька, Дніпропетровська та інших міст України, а також гості з Німеччини, Нідерландів і Швейцарії захоплено ділилися своїми поглядами на шекспірівський поетичний спадок і досвідом перекладання його Сонетів українською та російською мовами. Перший досвід спілкування виявився дуже вдалим. (Про конференцію «Поетичний універсум» див. «Шекспір на Хортиці, вбо Подолання треносу».)

9 коментарів
  1. нп коментує:

    А чому б не потрудитись і не знайти перекладу на мову, на якій подається стаття?Чому б тоді не надавати текст в оригіналі? Це згубна практика приниження мови. Зазвичай так роблять для того, щоб показати неповноцінність мови. Однією відчуваю, другою пишу .

  2. lotta коментує:

    ніхто мову не принижує, не треба емоцій!
    укр. мова хоч і гнучка, і мелодійна, АЛЕ ЗОВСІМ НЕ РОЗРОБЛЕНА. Ось промовистий приклад: журнал ,,Усесвіт” друкує сучасних зарубіжних авторів, АЛЕ УКРАЇНСЬКОЮ ВОНИ ЛУНАЮТЬ ГЕТЬ ПОГАНО, НЕЧИТАБЕЛЬНО, а потім візміть російський переклад того ж самого твору – і не можна відірватися. Вся причина в мові.
    Її знищили.

  3. спок коментує:

    це писала вчителька шостого класу

  4. lotta коментує:

    до речі, про НЕЧИТАБЕЛЬНІСТЬ іноземних перекладів – Поштамт
    Буковскі, зроблений І. Стронговським: не думаю, що його вподобала більшість. Кволий, надто посередній переклад, пересипаний русизмами. І не треба, певно, ставати на герць із усім світом, щоб це довести.

  5. Двигунець коментує:

    Не варто плутати неякісний переклад і можливості мови.
    те ж саме кілька років тому казали і про переклад художніх фільмів.
    а українську мову давно вже ховають, все ніяк не можуть поховати – живуча гадина виявляється…

  6. lotta коментує:

    та ніхто нікого не ховає! просто з появою електронних перекладачів надто різко змінилася на гірше якість текстів того ж самого . А також з’явилася сила перекладачів із різних мов, хоча, по суті, з англійської та на англ. якісно перекладає лише одна людина, яка живе у Венніпезі… Такі кепські маємо справи.

  7. lotta коментує:

    ТОГО САМОГО ВСЕСВІТУ!

Відповідь на допис спок

Ви можете використовувати аватари GRAVATAR.com.

новини
анонси
книга дня
© Літакцент, 2007-2015. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції.
тел.: , , е-маіl: redaktor(вухо)litakcent.com
Двигунець – Wordpress
Дизайн – Юрій М. Барабаш