Вільям Шекспір, один із найвизначніших письменників людства, народився в Англії більше 400 років тому, 23 квітня 1564 р. Щорічно 23 квітня (в день св. Георгія) англійці відзначають і день народження свого національного генія. В 2006 році мені пощастило в ці святкові дні побувати в Англії, у місцях, пов’язаних із Шекспіром, отож тепер хотілося б поділитися деякими своїми враженнями.

Тоді, у квітні 2006-го, крім традиційних численних семінарів, літературних читань і театральних постановок у Національній портретній галереї Лондона, проходила виставка всіх відомих імовірних портретів Вільяма Шекспіра. На сьогодні відомі два автентичні зображення великого поета, в яких сучасники, які знали його, визнавали схожість з оригіналом: гравюра на обкладинці першого видання шекспірівських п’єс (так званого першого фоліо) та скульптурний портрет поета над його надгробною плитою. І те й інше зображення були створені через кілька років після смерті Шекспіра.

Метою експозиції у портретній галереї був “Searching for Shakespeare”: пошук портретів Шекспіра, написаних за його життя. Усі картини, що експонувалися, попередньо пройшли ретельний рентгенівський аналіз, — це дало змогу з певною точністю визначити час написання того чи іншого портрета. Найбільш автентичним було визнано портрет, що прикрашав вхід до Національної портретної галереї (фото 1).

Екскурсія в рідне місто Шекспіра Стратфорд відбулася 23 квітня, в день народження і смерті барда. День видався дощовий. Автобус рухався на північний-захід від Лондона, промайнув Оксфорд, де Шекспір, як правило, зупинявся на шляху зі Стратфорда до Лондона й назад, і все частіше почали зустрічатися майже безлісі пагорби, невеличкі селища та овечі пасовиська.

На під’їзді до Стратфорда з’явився знаменитий Клоптонський міст через обрамлений вербами неширокий Ейвон, на рівній поверхні якого вдалечині білів лебідь (фото 2). І згадалися слова, сказані про Шекспіра його другом-суперником Джонсоном: «О лебідь Ейвона, Шекспир сладкоголосий! Ти співав не тільки нам – для всіх часів!»

Стратфорд невелике місто, проте його вулиці оживляють натовпи туристів, шанувальників великого поета. Багато будинків зберігають середньовічний стиль фахверка: на білих стінах чорні лінії дерев’яних перехресть (фото 3). На головній вулиці міста − Хенлі-стріт (фото 4) розташований двоповерховий будинок, у якому народився Вільям Шекспір.

Он невысок и кажется похожим

На все дома вокруг. Отличье в том,

Что бережно фасад его обложен

Высокосортным красным кирпичом (фото 5).

(Віршові тексти тут і далі — мої. — Авт.)

Акуратно підстрижені дерева, квітучі кущі, клумби нарцисів, тюльпанів і різнокольорових примул прикрашають невеличке подвір’я, приєднане до задньої частини будинку (фото 6).

Внутри же интерьер средневековья,

− за исключеньем нескольких картин, −

тогдашний быт, типичные условья,

в которых жил перчаточника сын.

Налево – мастерская, там перчатки

отец поэта на продажу шил.

О том, что в доме не было достатка, вид помещений явно говорил.

Когда заходишь в комнату, направо,

у стенки, − одиночная кровать,

застеленная серым покрывалом,

низка, узка, − в ней неудобно спать.

На кухне, где всегда бывало людно,

очаг, скамейка и широкий стол.

На полке – деревянная посуда.

Пол каменный. Холодный, серый пол.

И этот быт, простой, без ухищрений,

Взрастил талант Шекспира! Боже мой,

Ты существуешь, раз родился гений,

Душа людей, в убогости такой!

1585 року, будучи вже батьком трьох дітей, Шекспір поїхав до Лондона і присвятив себе театру. Згодом він став «пайщиком» театру «Глобус», що дозволило йому купити найкращий будинок у Стратфорді «Нью Плейс». Там поет провів останні роки життя, захоплено займаючись садівництвом.

До наших днів «Нью Плейс» не зберігся, але залишилась територія саду, де можна побачити періодично оновлювану молодими паростками шовковицю, посаджену самим Шекспіром (фото 7).

Вільям Шекспір народився і помер 23 квітня,

Прожив полвека. Люди усмотрели

В том знак, что он с бессмертьем обручен:

Скончался и воскрес – своим трудом,

Тем редким мастерством изображенья,

Той правдой, что одна для всех времен,

Для всех людей – до их исчезновенья.

Цього року виповнилося 445 років від дня народження поета й 400-ліття першої публікації його знаменитих Сонетів. Ці події Україна відзначила проведенням 23−24 квітня у м. Запоріжжі першої міжнародної конференції «Поетичний універсум «Сонетів» В. Шекспіра». Вчені-шекспірознавці з Києва, Запоріжжя, Львова, Донецька, Дніпропетровська та інших міст України, а також гості з Німеччини, Нідерландів і Швейцарії захоплено ділилися своїми поглядами на шекспірівський поетичний спадок і досвідом перекладання його Сонетів українською та російською мовами. Перший досвід спілкування виявився дуже вдалим. (Про конференцію «Поетичний універсум» див. «Шекспір на Хортиці, вбо Подолання треносу» ^[8].)