У Франції вийшла перша антологія сучасної української поезії
- 22 Кві 2013 17:45
- 1,875
- 12 коментарів
фото: Укр.Літ
Clarinettes solaires: Anthologie de la poésie ukrainienne / Textes choisis, présentés, traduits et adaptés par Dmytro Tchystiak. Paris, Institut culturel de Solenzara, 2013, 110 p.
Сонячні кларнети: антологія української поезії / Упорядкування, переклади й переспіви, передмова і примітки Дмитра Чистяка. – Париж: Інститут культури Солензара, 2013. – 110 с.
У Франції вийшла перша антологія сучасної української поезії, до якої ввійшли твори 38 авторів – від хрестоматійного «Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух…» Павла Тичини до «Слів на вітрі» магістранта Києво-Могилянської академії Назарія Назарова, інформує Укр.Літ.
Як зазначив перекладач, лауреат премії ім. Максима Рильського Дмитро Чистяк, «добір текстів до будь-якої антології певною мірою необ’єктивний. Надто ж до авторської антології, що мала постати у якнайстисліші терміни (адже представляли її на книжковій виставці у Парижі в березні та у бельгійському ПЕН-клубі, і не без успіху). Але й чотири десятки поетів дають певне уявлення про загальні тенденції в сучасній українській поезії. До того ж, маю надію, що згодом з’явиться друком нове, доповнене видання. А поки хочу подякувати всім ентузіастам, які долучилися до “Сонячних кларнетів”: передусім авторам, а також професорам КНУ Олені Соломарській – за редагування, Юрієві Мосенкісу – за організаційну допомогу і, звісно ж, – Катерині Міщук – за оригінальне художнє оформлення».
Читайте також: Два українські альманахи до ярмарку в Ляйпцигу
“Антологія” на 110 сторінок? Це такий прікол? ХА-ХА-ХА! Яка поезія, така і антологія.
Бажано б було назвати усі імена перекладених поетів, принаймні, для уявлення про індивідуальні смаки упорядника антології пана Д.Чистяка, який має цілком природну суб”єктивність поглядів на поезію, і хоче того, чи не хоче, ч и с т и т ь антологію від не вподобаних йому віршів і не любимих авторів. Відповідно назва збірки мала б бути не “Сонячні клврнети”, а “Чистякові кларнети”.
А що там називати? Дідусь Олеся Довгого, наприклад, сьогодні завдяки Чистяку і грошам внука найвідоміший український поет у Франції. Це наша біда, коли літературою займаються ідіоти
Так ця ж антологія робилася за гроші авторів, Чистяк давно вже про це оголошення давав: мовляв, готується антологія в моєму перекладі, долучитися коштує стільки-то.
Дорога редакціє! Бачу, що процес коментування, на жаль, на тому ж “літературознавчому” рівні базарних бабок і дідів без прізвищ. Для неупереджених читачів пояснюю: до Антології увійшли тексти, які лежали в мене по шухлядах (адже збірка мала постати за місяць), а більше видання готуватиметься згодом. Жоден автор ні копійки мені не заплатив, але якщо захоче, не відмовлюся. Жарт. Ось і перелік авторів, яких заочно названо “багатими графоманами”: Павло Тичина, Олексій Довгий, Дмитро Чередниченко, Микола Вінграновський, Леонід Давиденко, Тарас Мельничук, Микола Воробйов, Раїса Лиша, Євген Дорошкевич, Василь Голобородько, Віктор Кордун, Любов Голота, Віктор Баранов, Галина Кирпа, Володимир Барна, Станіслав Бондаренко, Володислав Грабан, Олександр Балабко, Михайло Сидоржевський, Василь Слапчук, Сергій Дзюба, Сергій Пантюк, Тетяна Дзюба, Ігор Павлюк, Іван Андрусяк, Юрій Мосенкіс, Вікторія Осташ, Наталка Бельченко, В*ячеслав Гук, Оляна Рута, Анна Багряна, Катерина Міщук, Тетяна Вмнник, Ірина Шувалова, Дмитро Дроздовський, В*ячеслав Левицький, Назарій Назаров. Тут ставлю крапку. Я роблю, що можу. Нехай інші зроблять краще. Дмитро Чистяк.
Вельмишановний пане Чистяк! Безмежно Вам вдячний, відкрили очі на поетів, гідних подиву ітиних любителів поезії – Олексія Довгого, Любов Голоту, Віктора Баранова, Михайла Сидоржевського, Дмитра Дроздовського… У високочтимому ряду не вистачає лише імен найдостойніших поетів – начальника Вашої жилконтори (сантехніка треба ж викликати?), Вашого дільничного міліціонера (чи є такий поет-перекладач, що не буває напідпитку?), а, з огляду на поширення епідемії грипу, не вистачає серед зірок української поезії ще й імені лікаря терапевта з поліклініки Вашого району. Не треба ставити крапку! З нетерпінням чекаємо на продовження антології імені Д.Чистяка.
На мою думку, нехай в антології будуть такі автори, що не пишуть віршів із матюками, як багато наших “тисячників”. Окреме вітання пану Остапу зі Львова! :-)
А ще всі чомусь забули минулорічну польську антологію від пані Камінської: цікаво, яким принципом послуговувалася шановна перекладачка, відібравши до книжки другорядних авторів?.. Там є навіть якась О. Гусейнова… Хто це?.. Та й кому в Польщі цікаві сучасні українські верлібри а-ля Коцарев-Сливинський??? :-(
Шановна пані “література”, всебічного Вам здоров”я! Якщо О.Гусейнова, названа Вами “якоюсь”, є донькою або онукою вельмидостойного пана редактора Г. Гусейнова, Ваша іронія недоречна. Адже діти художників мають бути художниками, діти дипломатів мають бути дипломатами… В Україні так здавна заведено. Не маєте жодного сенсу кпинити над поширеним від графоманів до лавреатів Нобелівки верлібром. Найбільше верлібристів маємо серед вітчизняного легіону – живих та померлих – кандидатів на візит за отриманням премії (преміяльних) до Стокгольма. Смаки упорядників антологій індивідуальні. Апетити також.
А ви читали, що перекладала Камінська? Адже ж у книжці відверто погані твори. Навіщо навіювати польським читачам міф, що в Україні нема притомної читабельної поезії? Щодо О. Гусейнової… Це вже якийсь цирк: ну вбийте мене, але вона потрапила до антології, оскільки має багатого родича. І після цього ви ще пишете про Довгого. Це ганебно.
Щоб потрапити до цієї книжки, треба було заплатити пану Чистяку гроші: із чуток це сума від 100 долларів і вище. Минулого року ця людина надіслала всім свої побажання, хтось відмовився, а хтось і погодився. Багаті графомани підкорюють Європу.
40 авторів по 100 дол, то виходить 4000 долларів. Непогано.