«ЛітАкцент року – 2011»: лідери третього кварталу
- 19 Жов 2011 18:51
- 2,656
- 11 коментарів
Експерти рейтингу «ЛітАкцент року – 2011» визначили книжки-лідери третього кварталу 2011 року.
Номінація «Художня література»
Антипович Тарас. Хронос. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га
Іздрик Юрій. UNDERWORD. — Харків: КСД
Махно Василь. Зимові листи. — Київ: Критика
Номінація «Літературознавство»
___________
Номінація «Золота булька»
Матіос Марія. Армагедон уже відбувся. — Львів: Піраміда
11 коментарів
Додайте свій відгук
Можливо в заголовку помилка, адже лідери третього кварталу вже були. І ще, якщо з”їзд не обрав Голову, то для переголосування вже не можна брати тих самих кандидатів. Треба назвати інші кандидатури, хоча швидше за все, Яворівський звільнить Баранова, бо той не був переобраний на мирулих зборах і не буде поспішати знову збирати письменників, адже нема грошей. Думаю що повторний з”їзд відбудетьс після виборів у Верховну раду. . Хоча сам я на з”їзді не був, бо Баранов не записав мене у делегати, хоча ще було п”ять резервних місць. Мабуть не піду і на повторний.
що, у літературознавстві повний голяк? А як же монографія Єрмоленка про Беньяміна?
Промовистий прочерк. Булька заслужена.
Щодо Бульки – повністю згоден. Хоча варто було би дати Шкляру. За найближчий у часі роман неодмінно треба давати. Якщо за “Чорного Ворона” пізно.
Булька дуже заслужена!!!
Може краще б ставила балет Солодка Даруся, або порно зняла.
Респект Літакцентові за об’єктивність! І в літературі і бульку вдало визначили.
То шо ся ста-а-ало з дорогим моєму серцю ЛітАкцентом?!! Вайльочки! Всесвітньо знаменитій іменитій – та бульку золоту?!! І Берії з Феліксом Едмундовичем не боїтесь? Мой-мой! І братів з братвою?! І фанатично залюбленого у творчість лавріятки Львову? І фанатів з діаспори? Ну… не знаю… що й казати, хіба респектувати Нахтігаля за його пропозицію дати бульку ще й шкляреві. Бульки булькам не завада.
В українській літературі (крім Гоголя) ще не виписано образ “кацапа”. Василь Шкляр зробив першу спробу. Образ кацапа в “Москалі-чарівнику” чи там в літературі соціалістичного реалізму – не відповідають дійсності. Звичайно, Альошка Карамазов чи там образи Достоєвського, Горького – це внутрішньоросійські типи. А я про “кацапа-двадцятипятитисячника” – путіловця, чекіста, нкведешника саме в українській літературі. Немає літературного образу.
Хм, а як же Бухалов з “Музею покинутих секретів”?
Якщо Ви про старшого, то згода, хоча кацапів-інтелігентів апріорі не буває (а НКВД це таки російська інтелігенція, вони навіть вірші писали).Та він нічого спільного не має з досконало виписаним Харукі Муракамі образом кацапа в особі Ьориса Шкуродера з “Хроніки заводного птаха”. А молодший, це вже особливо вишуканий образ.