Чільна сторінка » Рубрики »
Любий Дері
Тібор Дері — легенда угорської літератури Сюрреаліст і дадаїст, прозаїк, драматург, поет, перекладач, журналіст – все це про Тібора Дері, легендарну постать угорської літератури.
Нові води Гераклітової річки
Ліна Костенко. Річка Геракліта. — Київ: Либідь, 2011
У повсякденному вжитку відомим є вислів давньогрецького філософа-досократика Геракліта «Не можна двічі ввійти до тієї самої річки».
Подорож із викрутасами
Ірен Роздобудько. Мандри без сенсу і моралі. — Київ: Нора-Друк, 2011
Так звані «документальні» книги – це така небезпечна штукенція, що може принести автору або щире читацьке «дякую», або скривлене «фє».
Досвід літературної критики
Критика прози: статті та есеї / В. Неборак, І. Котик, М. Котик-Чубінська, М. Барабаш, К. Левків; Львів. від-ня Ін-ту ім. Т.Г.Шевченка НАН України. – Київ: Грані-Т, 2011
Проблема функціонування адекватної критичної рецепції творів у сучасному літературному процесі з кожним роком набуває все більшої актуальності.
Незбагненні можливості мови
Іван Андрусяк. Неможливості мови. — Київ: Ярославів Вал, 2010
Коли падає зір, дозволяєш собі читати найважливіше. Якщо мова про літературу, то – найталановитіше. Коли я кажу «найважливіше» – це, зокрема, стосується й Івана Андрусяка.
На канапі у Процюка
Степан Процюк. Руйнування ляльки. — Київ: Ярославів Вал, 2010
Мушу відразу попередити, що роман Степана Процюка «Руйнування ляльки» належить до важкого чтива.
Між можливим і реальним
Олекса Білобров. На межі можливого. — Київ: Грані-Т, 2011
Олекса Білобров. На межі можливого. — Київ: Грані-Т, 2011 У підлітковому віці змін хочеться, як ніколи. І ще більше хочеться сягнути поставленої мети. Але інколи зміни бувають небажані й навіть небезпечні. Так само, як і мета.
Його кохана мумія
Ця книжка однозначно не про кохання. Отож назва «Моя кохана К'яра» – це авторський вистібон, яких у тексті вистачає.
Маскулінний лебідь
Юрій Макаров. Геній місця. — Київ: Факт, 2010
Повість «Геній місця» Юрія Макарова — літературознавця, журналіста, певний час головного редактора журналу «Український тиждень», телеведучого — належить до того доволі розмитого жанру пригодницьких творів, який охоплює, на перший погляд, майже все: від А. Дюма чи Ч. Діккенса до С. Кінга і Д. Брауна, — твори яких часто мають між собою дуже мало спільного.
Поезія як самодостатність і самоцінність
Тарас Пастух. Київська школа поетів та її оточення (модерні стильові течії української поезії 1960–90-х років). – Львів, 2010
Я її не просто повністю прочитав (що роблю не з кожною навіть потрібною для роботи літературознавчою книжкою, обмежуючись вибірковим переглядом), а з насолодою поглинув (і це при тому, що її обсяг чималий – майже 700 сторінок!).
|
новини
анонси
книга дня
|