|
|
| Петро Кралюк : (Не)реабілітований князь Ярема |
| Юрій Рудницький. Ієремія Вишневецький: спроба реабілітації. – Львів: Піраміда, 2008 |
|
Автор закликає не ідеалізувати козацтво, а звернути увагу на українську аристократію. Зокрема, на Ярему Вишневецького як на одного з кращих її репрезентантів. Ось тільки чи знайде цей заклик розуміння в українському суспільстві, як і спроба реабілітації князя Яреми?
|
|
|
| Ольга Полюхович : Чому німує Херем? |
| Марина Соколян. Херем: Повість. – К.: Факт, 2007 |
|
Однією з головних ознак сучасного літературного процесу є його багатогранність. Хтось із молодих авторів пише від свого «я», спираючись на власний досвід; інші віддають перевагу знеособленій грі з уже відомими сюжетами. Марина Соколян намагається поєднати обидві стратегії. І її повість «Херем», що вийшла в серії «Поза фокусом» видавництва «Факт» та здобула премію «За відкриття себе» від Міжнародної асамблеї фантастики «Портал», – приклад того.
|
|
|
| Олег Коцарев : Олекса Влизько: з Венерою Мілоською – на пляшку пива |
| Михайло Слабошпицький. Веньямін літературної сім’ї. Олекса Влизько та інші. – Київ: Ярославів Вал, 2008 |
|
Усе помітніше піднімається з-під води «атлантида» літератури двадцятих-тридцятих років. І якщо ви цікавитеся українським авангардом та модернізмом – тільки й встигайте перечитувати нові публікації. На черзі – поет Олекса Влизько, про якого Михайло Слабошпицький написав книгу «Веньямін літературної сім’ї. Олекса Влизько та інші».
|
|
|
| Ігор Самохін : Час теорії |
| Пітер Баррі. Вступ до теорії: літературознавство та культурологія / Пер. з англ. О. Погинайко – К.: Смолоскип, 2008 |
|
Яким має бути справді хороший підручник? Як на мене, то передусім – практичним, структурованим, наочним, читабельним і актуальним. А ще – бажано без грифу Міністерства освіти й усіх пов’язаних із цим непотрібних формальностей. Здається, щойно видана у «Смолоскипі» книжка британця Пітера Баррі «Вступ до теорії» підпадає під це нібито утопічне визначення.
|
|
|
| Дмитро Дроздовський : Тандем «близнюків» та історія цивілізацій |
| Карл Мангайм. Ідеологія та утопія / Пер. з нім. В. Шведа. — К.: Дух і літера, 2008 |
|
Часто ми не помічаємо, наскільки наше мислення, його природа запрограмовані традицією і колективним досвідом. У такому разі важко погодитися з тим, що кожна думка, опроявлена у слові, — це наше слово. Ми непомітно для себе стаємо заручниками великих ментальних проектів, створених іще задовго до нас. Вони існуватимуть багато століть чи тисячоліть і після нас.
|
|
|
| Галина Романенко : Текст плюс контекст плюс море |
| Антон Санченко. Баркароли. - Київ: Факт, 2008 |
|
«Юнак та море» - так хочеться для себе називати збірку оповідань Антона Санченка «Баркароли», щоби об’єднати у назві і мудрість повісті-притчі Гемінгвея (адже як не бути мудрим, коли ти стільки разів бував у морі), і романтичний ореол молодих героїв Жуля Верна. Недарма саме з творами цього класика пригодницької літератури вже порівнюють в рецензіях твори Санченка. Можна зробити припущення, що тут річ не стільки у якихось ідейних чи стилістичних паралелях, а насамперед – у читацькій рецепції.
|
|
|
| Дар’я Семенова : Одкровення Оксани Луцишиної |
| Оксана Луцишина. Не червоніючи: Новели. – К.: Факт, 2007 |
|
Вихід торішньої збірки новел Оксани Луцишиної «Не червоніючи» став подією в українському літературному житті. Обговорювалися й нехарактерність, ні-до-кого-не-подібність письма Луцишиної у нинішньому україномовному літпроцесі, і те, наскільки є оцінковим і визначає долю тексту поняття «мала жіноча проза»… 10 новел різних років, що увійшли до збірки із символічною обкладинкою, заторкують різні аспекти становлення жінки на цілком упізнаваному «історично-соціальному тлі» пізньо-радянської і пост-радянської доби.
|
|
|
|
|
|
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
