|
Український переклад сьогодні: стихія проти системи? |
Інтернет-видання «ЛітАкцент» запрошує всіх небайдужих до справ українського перекладацтва доєднатися до круглого столу «Український переклад сьогодні: стихія проти системи?», присвяченого світлій пам’яті Анатолія Перепаді, що розпочнеться 17 лютого 2009 року о 15.00 в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», вул. Сковороди 2, корпус 1, аудиторія № 301.
|
|
|
Юлія Джугастрянська : Подарунок фінського казкаря |
Захаріас Топеліус. Подарунок морського царя. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2007 |
|
Чи вірите ви у казки? Навряд чи багато читачів дадуть ствердну відповідь. Адже більшість із нас – дорослі люди. Ми добре знаємо, що тварини розмовляти не вміють, чаклуни, Баба Яга, Кощій і решта їхніх родичів – персонажі фольклору та фентезі, а Дід Мороз – то татко з ватною бородою у дідовому кожусі (це якщо пощастить, а як ні – то п’яний бевзь із місцевого театру).
|
|
|
Віталій Пономарьов : Мандрівникам на Схід Європи |
До настання епохи Просвітництва західним європейцям не було потреби винаходити Східну Європу. Тоді весь Старий континент був цілісним, культурно «ізотропним» простором, в якому Юрій Котермак із Дрогобича керував Болонським університетом, Юрій Кульчицький з-під Самбора привчав віденців пити каву, голландець Ян Вестерфельд малював пейзажі Києва, його земляк Вільгельм Гондіус гравірував портрет Богдана Хмельницького, нормандець Гійом Левассер де Боплан будував фортеці у Бродах, Барі, Кременчуці та Кодаку, запорожці штурмували Дюнкерк у Фландрії, а король Генріх Валуа правив Польщею і згодом – Францією.
|
|
|
Володимир Панченко : Гоголь і два його полковники |
Приблизно рік тому одна з українських газет вирішила передрукувати повний текст першої редакції повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» (1835 р.). Читачам нагадували, що канонічна версія повісті (друга її редакція – 1842 р.) має разючі розбіжності з первинним текстом. До зіставлення двох редакцій справа не дійшла, а зробити це варто, адже інакше важко збагнути ту світоглядну еволюцію, яку пережив Микола Гоголь між 1835-м і 1842-м роками.
|
|
|
Олександр Стусенко : Лупайте сю скалу! |
Ігор Бондар-Терещенко. Neoліт: Літературно-критичні статті. – Луцьк: Твердиня, 2008 |
|
Про Ігоря Бондаря-Терещенка (далі в тексті – для зручності – ІБТ) я чув уже давно. Злий клоун, цинік, йоханий бабай, провокаційна комп'ютерна програма… Деякі критики цього критика не обходились і без мата, але я наразі обійдуся. Часом наштовхувався на його вірші та п'єси, а ще – на літературно-критичні рефлексії, причому в таких несподіваних місцях, як підвали шпальт «Літературної України».
|
|
|
|
|
|