|
|
| Тетяна Шевчук : Гесс де Кальве не був «самовидцем» |
Уявлення про особисте знайомство харків’янина австрійського походження Г.Гесса де Кальве з Г.Сковородою є однією з найдавніших та усталених аксіом сковородинознавства. Тим часом же, ці люди ніколи не бачили один одного… Як сталося в науці таке непорозуміння?
|
|
|
| Андрій Печарський : «Манія величі» чи аберація сприйняття? |
«Поза межами болю»... Часто цим художнім автобіографічним твором (1921) визначали всю подальшу творчість О.Турянського, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як «тьмяну» сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця і журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад ХХ ст., некрологах чи просто у спогадах про письменника його так і називали: «автор „Поза межами болю” ». Цей усталений «імідж» митця побутує і донині.
|
|
|
| Олександр Стусенко : Пісня про Рильського |
Такі шедеври, як «Пісня про Сталіна», пишуться не випадково. Вони народжуються або з глибокої віри митця в те, що він пише, або зринають унаслідок психологічної травми, шоку, рівним якому може бути хіба що страх смерті. Адже написано справді талановито, гори створеного Максимом Рильським пустопорожнього славослів'я не йдуть із цим віршем ні в яке порівняння.
|
|
|
| Олександр Стусенко : Як «зґвалтували» Остапа Вишню |
НАД ЧИМ Я ПРАЦЮВАТИМУ 1956 РОКУ
1. Закінчу цикл мисливських усмішок.
2. Візьмуся писати про онуків («Радянські онуки»). Хочеться вивести сучасного позитивного онука-героя, який дідові указує шлях до світлого майбутнього. Матеріал уже готовий, б'юся над негативними рисами онукового характеру, а то виходить неув'язка – позитивний герой, а штани рве і зриви в характері виявляє. Оце прийшов та й каже: «Ти, діду, гад!» Аналізую причини. Закінчу десь у листогрудні.
3. Розпочав роботу над музичною комедією: «Галка-галка, катафалка». На три дії з сердечними перебоями і з інфарктом (апофеоз).
|
|
|
| Олег Коцарев : Несподіваний «антирадянщик» Яновський |
Один із найталановитіших прозаїків першої половини ХХ століття Юрій Яновський сьогодні зовсім не в центрі уваги. З одного боку, його не мучили у сталінських в’язницях і не розстрілювали, він начебто не писав відвертої антирадянщини, тож із нього не зробиш нововідкритого підпільного генія. Його твори навіть у школі вивчали за радянської влади – хіба це цікаво? З іншого боку, Яновський так і не став типовим представником соцреалізму, здебільшого зберіг індивідуальну манеру письма, а значить, не дуже надається й до якихось тоталітарних студій чи совєтології.
|
|
|
| Євгенія Ковалевська : Письменник, який любив небо |
Понад усе він любив небо. Воно давало йому стимул до життя та жагу до нових і нових польотів. Після цього він пробував донести свої відчуття та переживання до людей, описуючи свої пригоди в літературних творах. Сент-Екс, як його називали друзі, знав небо, як свої п’ять пальців.
Перше їхнє знайомство відбулося, коли хлопчик, незважаючи на заборону матері, взяв участь у демонстраційному польоті з досвідченим пілотом. Згодом – навчання на військового льотчика та перші власні польоти. Неодноразово Сент-Екзюпері опинявся на волосину від смерті, але завжди дивом залишався живим – і після аварії у відкритому морі, і в Лівійській пустелі, і навіть після коми та численних переломів, в тому числі й черепа.
|
|
|
| Олеся Лященко : «Рвала Дженні золотунці…» Хроніки одного фермера |
Роберт Бернс багато в чому схожий на добре знайомого нам Тараса Шевченка: соціальне походження – із сім’ї сільських злидарів, освіта – стихійна; мистецька атмосфера для творчості – під могутньою тінню колонізаторської культури, англійської та російської відповідно.
|
|
|
|
|
|
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
