|
|
| Віталій Пономарьов : Мандрівникам на Схід Європи |
До настання епохи Просвітництва західним європейцям не було потреби винаходити Східну Європу. Тоді весь Старий континент був цілісним, культурно «ізотропним» простором, в якому Юрій Котермак із Дрогобича керував Болонським університетом, Юрій Кульчицький з-під Самбора привчав віденців пити каву, голландець Ян Вестерфельд малював пейзажі Києва, його земляк Вільгельм Гондіус гравірував портрет Богдана Хмельницького, нормандець Гійом Левассер де Боплан будував фортеці у Бродах, Барі, Кременчуці та Кодаку, запорожці штурмували Дюнкерк у Фландрії, а король Генріх Валуа правив Польщею і згодом – Францією.
|
|
|
| Кирило Галушко : Шляхом українського «мілітаризму» |
| Про книжкову серію «Militaria ucrainica» |
|
22 січня у книгарні «Є» було презентовано нову книжкову серію — «Militaria ucrainica», яка має унаочнити для пересічного українця вигляд, повсякденне буття та бойовий шлях українських вояків усіх епох – від початків письмової історії (це – наші предки та їхні сусіди по українським теренам) до Другої світової війни включно. Зачин серії — це чотири книги, якнайкраще видані видавництвом «Темпора».
|
|
|
| Євген Баран : Література як інша… |
|
Нині майже будь-які ідеологічні проекти в культурі фактично не спрацьовують. Загальні глобалізаційні тенденції вихолощування умів нівелюють національну основу будь-якої культури. Інша справа, що українська культура так і не вийшла за рамці совєтських і постсовєтських стереотипів. Власне, вона вже давно готова прорвати межі дозволеного, однак відсутність політичної національної шляхти зводить її потуги до початкового циклу.
|
|
|
| Віктор Неборак : Літературознавство й кітч |
| З приводу книги Тамари Гундорової «Кітч і література» (Київ: Факт, 2008) |
|
Ми п’ємо горілку «Енеїда», відвідуємо перукарню «Конотопська відьма» і бачимо вивіску над магазином чоловічого одягу «Тарас Бульба». У кнайпі «Маруся» з колонок співають «Гайдамаки». Агенція з працевлаштування «Наймичка» обіцяє високу платню у країнах Середземномор’я. Те саме, але більш відверто, обіцяє агенція «Повія». Магазин дитячих іграшок «Лис Микита» влаштовує різдвяний розпродаж. Аптека «Привітання життя» пропонує ліки за найдоступнішими цінами. В асортименті – знеболюючі пігулки «Сонячні кларнети», снодійне «Осінні зорі»...
|
|
|
| Володимир Панченко : Від Лазаря Барановича до Юрія Андруховича, або Балак Шевельова |
| Юрій Шевельов. Вибрані праці: У 2 т. Упорядники Лариса Масенко та Іван Дзюба. – К., Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008 |
|
100-річчя від дня народження видатного українського мовознавця і літературознавця Юрія Шевельова, як і слід було очікувати, залишилося майже непоміченим засобами масової інформації, не кажучи вже про державних мужів. Справа тут і в горезвісній «попсовості» більшості наших ЗМІ, і в рівні освіченості значної частини українського істеблішменту, – проте не тільки в них.
|
|
|
| Дмитро Княжич : Ієрогліфи в українській транскрипції |
| Рефлексії, навіяні читанням японської поезії у перекладах Івана Бондаренка |
|
Завжди радієш, відкриваючи для себе щось нове. А ще більше радієш, усвідомлюючи, що можеш цим відкриттям поділитися з іншими, щоби нове було доступним не лише тобі. У світовій культурі ще надто багато скарбів, майже невідомих широкому загалу українців, або ж яким українці ще не склали ціни. До таких скарбів, безперечно, належить традиційна японська культура.
|
|
|
| Ольга Купріян : Книжка року Бі-Бі-Сі 2008: ліміт довіри вичерпано |
|
Вибір Бі-Бі-Сі 2008 року більш ніж кепський. Звісно, мені скажуть (і скажуть слушно), що саме легка, захоплива любовна література на зразок «Молока з кров’ю» Люко Дашвар приверне до української літератури увагу багатьох звичайних читачів, які б навіть близько не підійшли до «естетів» Іздрика, Прохаська чи того ж Андруховича, не кажучи вже про інтелектуалку Забужко.
|
|
|
|
|
|
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
