|
|
| Максим Солодовник : Крістоф Рансмайр – австрійський геній психоделічно-філософської прози |
Крістоф Рансмайр не видає по три книжки на рік, а в його прозі завжди відчувається досконалість, що є наслідком вдумливої і тривалої роботи над текстом. За понаддвадцятирічну кар’єру цей провідний австрійський письменник опублікував усього чотири романи, які здобули визнання, спричинивши неабиякий резонанс серед читачів в усьому світі. Книги лауреата багатьох премій (імені Франца Кафки, великої державної премії Австрії з літератури та ін.) нині перекладено 30 мовами.
|
|
|
| Дар’я Пасічник : Орхан Велі Каник – 58 років тиші |
Англійський письменник Нік Хорнбі так висловлюється про місце поезії в сучасному світі: «Я один із сімдесяти трьох людей у світі, які купують поезію», - маючи на увазі те, що сьогодні, в час розвинутих технологій і покоління «Next», мало хто цікавиться цим видом літературного мистецтва.
|
|
|
| Остап Сливинський : Гопак із європейським прапором |
Кілька тижнів тому троє українських поетів (серед яких і я) отримали запрошення взяти участь у невеликому фестивалі української культури, який мав відбутися у німецькому місті Ваймарі. Фестиваль називався «Die junge Ukraine: mitten am Rand». У перекладі це звучить приблизно так: «Молода Україна: посередині окраїни».
|
|
|
| Петро Іванишин : Туга за героїчним Джона Толкіна — епістолярний вимір |
|
У вересні цього року «блимнула» одна дата: двадцять п’ять років тому навіки відплив до свого Валінору відомий англійський письменник і вчений Джон Рональд Руел Толкін. Місце його в українській культурі визначається не лише доброю і давньою традицією перекладів літературних творів, не лише недавнім виходом на екрани досить талановито знятої кіноепопеї Пітера Джексона, не лише шаленою популярністю та привабливістю унікального художнього всесвіту цього автора (тираж окремих творів перевищує 100 мільйонів екземплярів і поступається тільки Біблії), а й ще чимось.
|
|
|
| Маріанна Кіяновська : Антологія як свідчення екзистенційної самотності літератури |
| Bohdan Zadura. Wiersze zawsze są wolne. Przekłady z poezji ukraińskiej. Wydanie 2. — Biuro Literackie, Wrocław, 2007 |
|
Дві книги — біла й чорна — лежать переді мною на столі. Видані під одною назвою і в одному (NB! — польському) видавництві переклади (NB! — виконані одним перекладачем) української поезії другої половини ХХ ст. Ці книги дуже ошатні. У білій — на 222 сторінках — 220 віршів, написаних 20 поетами. У чорній (вона — перевидання білої) — також 20 поетів. Я дивлюся на ці книги — й думаю про те, чим для Польщі є поезія. І чим для Польщі є Україна. І чим є ця (чи, може, все-таки ці — ця і ця?) антологія.
|
|
|
| Наталія Ксьондзик : Іслам без табу. net |
Живемо у ХХІ столітті. Вже ніби давно призвичаїлися до таких понять, як демократія, європеїзація, глобалізація, орієнталізм, мультикультуралізм. За орієнтири нам начебто правлять гуманістичні гасла свободи слова, думки та віросповідання. Втім, вряди-годи звідкись з’являється цензура. Інколи активна, інколи пасивна, проте чиєсь невтомне око повсякчас спостерігає, відстежує, дає дозвіл або заборону на той чи інший продукт/товар.
|
|
|
| стронґовський : Наввипередки із Американською Мрією |
| Гантер С. Томпсон: спроба літературного портрета |
|
Улітку 1946 року до містечка Луїсвіль, штат Кентукі, приїхали двоє аґентів ФБР. Вони розслідували випадок із викиданням поштової скрині під колеса шкільного автобуса. Головним підозрюваним у цій справі був 9-річний хлопчина, від якого аґенти й зажадали щиросердного зізнання, а також імена й адреси спільників – звалити зелену скриню, що важила, як сейф, хлопчина самотужки не міг.
|
|
|
|
|
|
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
