Діти захищатимуть українську мову
- 07 Чер 2012 12:02
- 645
- 9 коментарів
У п’ятницю, 8 червня, о 12:00 у Львові на площі Ринок, на майданчику кав’ярні «Біля Діани», зберуться діти, щоби підняти на сміх недолугі дії та рішення дорослих політиків, котрі поставили під загрозу найважливішу конституційну цінність – державну мову. «Видавництво Старого Лева» та читачі Центральної бібліотечної системи міста Львова проводять відкритий громадський захід на підтримку української мови.
Кожна дитина розуміє, що в Україні занадто багато понурих дорослих, які своїми абсурдними діями роз’єднують країну і руйнують майбутнє дітей. Кілька хвилин колективного здорового дитячого сміху – ось що є противагою агресії.
Учасники заходу – школярі різного віку – принесуть свої улюблені книжки, написані чи перекладені рідною мовою. Крім читань, гості міста зможуть побачити невеличкі сценки від старших школярів. Під гаслом «Хочу висловлювати свої почуття рідною мовою» підлітки будуть зізнаватися один одному в дружбі та навіть у коханні.
На заході діятиме гурток «Вулична грамота». Діти вчитимуть іноземних гостей української мови та перевірятимуть знання рідної мови в українців.
Інформація: «Видавництво Старого Лева».
Читайте також: Цензура в дитячій літературі: досвід США.
Треба щоб діти України вивчали і українську, і російську мови. Це їм в житті знадобиться. Дурити голови дітям неможна. Ми раніше вчили обидві мови і це було дуже добре. Хто хотів, той вчив ще декілька різних мов.
Є державна мова,яку зобов”язані знати всі. І крапка. І рідна мова, якої батьки хочуть дитину навчити, якщо є така можливість(залежить від середовища). Так, повинні вчити мови, особливо у наш час. Але нав”язувати конкретні( ! )мови ніколи нікому не можна. Чому російську,а не білоруську чи польську, чеську чи болгарську, може вони гірші?
Так, варто вчити якусь слов”янську, але на вибір з певної кількості слов”янських (в школі,звичайно, перемога буде за тою мовою, яку обере більшість). Те саме й з західними мовами. У спеціалізованих школах варто ще вчити одну зі східних мов на вибір.
Брудна справа – тягти дітей до політики.
Від цього закону залежить майбутнє цих дітей – бути йому чи ні. Та майбутнє їхніх батьків!!!Може перерватись зв”язок поколінь. Мені доводилось не раз (! ) бути живим свідком трагедій бабусь та дідусів, внуки яких духовно їм чужі , бо не спілкуються з ними українською мовою, не всі слова розуміють,змушуючи знічуватись та пояснювати тощо. Ці зболені люди відчувають постійний біль у серці. А до того йде, на превеликий жаль.
Погоджуюсь із Вами. То велика трагедія, коли онуки виїздять до Америки або Італії, а потім не хочуть повертатись і спілкуватись рідною мовою. І ніякий закон , ніякий статус державності мови не змінить цього.
Не треба і чужих країв – ця проблема, що просто ножем ріже душу, процвітає в самій Україні. Часто-густо сільські дівчата та хлопці, переїхавши до міста, корчать з себе чужомовних, до того ж виховують у своїх дітей ненависть до рідної колись мови. За останні роки ця проблема почала набувати розмаху завдяки зневажливому відношенню до української мови влади, яку язик не повертається назвати українською.
Виходить , що і статус державної не допомогає українській мові?! А може всеж визнати державними обидві?
Попереднє стосувалось вас.
Раджу вашій дурості прочитати Оксану Пахльовську -http://www.day.kiev.ua/229582