Репортаж про фінал конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі»
Книжки-фіналісти конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі»
Цьогорічний конкурс «Книга року Бі-Бі-Сі» відрізняється від попередніх низкою експериментів. По-перше, книжки пропонували самі видавці. По-друге, до журі замість письменників та літературознавців запросили відомих людей (експертами стали актор Богдан Бенюк, співачка Марічка Бурмака, телеведуча й народний депутат Ольга Герасим'юк, телеведучий Андрій Куликов та незмінний адміністратор конкурсу Світлана Пиркало.) По-третє, деякі книжки самі по собі вже були експериментами (наприклад, «Шахмати для дибілів» Бриниха).
Минулого року ми назвали статтю про цей конкурс «Бій у різних вагових категоріях». Тоді змагалися молоді та модні Дереш, Ушкалов і Софія Андрухович зі зрілими й визнаними Марією Матіос та Володимиром Дібровою. Цього року до фінальної п’ятірки увійшли книжки, які ще більше відрізнялися між собою:
Лариса Денисенко,
топ-модель української літератури
постмодерний шаховий посібник Михайла Бриниха «Шахмати для дибілів», книга для дітей «Нямлик і балакуча квіточка» Лесі Ворониної, гумористичний міський роман Лариси Денисенко «Сарабанда банди Сари», драматичний сільський роман «Молоко з кров’ю» Люко Дашвара та серйозна психологічна проза «Москалиця. Мама Маріца, дружина Христофора Колумба» Марії Матіос.
Спочатку нагородили переможницю конкурсу читацьких рецензій. Тетяна Трофименко з Харкова за рецензію «Апокаліпсис для публіки» на книгу «Шахмати для дибілів» отримала пакуночок із призом. «Там усередині дуже гарна ручка, яка, напевне, символізує те, як гарно ви на комп’ютері набираєте свої рецензії», – сказав ведучий.
Тетяна Трофименко, переможниця
конкурсу читацьких рецензій, –
у момент скромності
Потім експерти ділилися враженнями про кожного з фіналістів.
«Шахмати для дибілів» захопили Андрія Куликова з першого рядка: «Книжка написана з величезною самоіронією. Це і роман-діалог, і роман виховання, роман-загадка і роман-посібник».
Книгу Лесі Ворониної мала представляти Марічка Бурмака, але вона затрималася, і Світлана Пиркало почала замість неї: «Наступні три хвилини я буду Марічкою Бурмакою». – «Заспівайте!» – вигукнув із зали один з братів Капранових, які весь вечір були в дуже жартівливому настрої.
Леся Воронина, повелителька Нямликів
Біля столу журі стояла манна каша з цукатами й родзинками. Її їдять Нямлики з книги Лесі Ворониної. Авторка сама приготувала цю смакоту й запевнила: «Той, хто з’їсть хоч одну ложку манної каші, одразу зможе ховатися у стінах, потрапляти у дивовижні історії й навіть, можливо, познайомиться з Привидом Здичавілого Сантехніка».
«Молоко з кров’ю» презентувала Ольга Герасим’юк: «Цю книжку я взяла до рук дуже обережно, бо не люблю голих жінок на обкладинках. Зупиняло мене й прізвище автора. Я подумала, що Люко Дашвар - то серб, який пише українською мовою. Це, напевне, якийсь експеримент. Мене постійно спонукала Світлана Пиркало: “Почитайте, ви не відірветеся: там любов із коралями - це чисте “Без табу”!»
Гламур від Марічки Бурмаки
Аргумент від Пиркало переконав телеведучу: «У книзі йдеться про справжнє кохання – те, яке на розрив аорти, яке соромно показати людям, яке часом не можна пережити, бо хочеться вмерти...», – сказала Герасим’юк із драматичною інтонацією, характерною для згаданої програми «Без табу».
Ірина Чернова, вона ж Люко Дашвар, виявилася значно скромнішою, ніж обкладинка її книги: «Народ живе, поки є легенди. Я хотіла цією книжкою сказати, що й сьогодні серед простих людей відбуваються такі речі, які потім будуть легендами».
Марія Матіос, яка того дня була ще й іменинницею, про свою книгу «Москалиця» сердечно сказала: «Ця книжка, як кульова блискавка для серця мого й читачевого, спис для розуму; циніків та безсердечних, як в таких випадках кажуть, прошу не турбувати».
Ірина Чернова (яка переконана, що вона Люко Дашвар)
і Світлана Пиркало (яка точно знає,
що вона адміністратор конкурсу)
І ось кульмінація – оголошення переможця. Нею стала книжка Люко Дашвар «Молоко з кров’ю». Для багатьох, як і для самої авторки, це було несподіванкою.
«Приз становив 10 тис. грн, але через інфляцію збільшився до 11 тис. грн» – повідомила С. Пиркало. Посол Великобританії поспішив вручити лауреатці рожевий конверт із готівкою, жартуючи, що робить це «якнайшвидше, поки вони не втратили у вартості».
Світлана Пиркало розповіла «ЛітАкценту», що цього року журі вибирало книги, які сподобаються й першому стрічному: «Треба зробити перерву й не вантажити людей геть уже вибагливою літературою. Не всі знатимуть слова, які під виглядом суржику понаписував Бриних. Такої драматургії, як у книзі «Молоко з кров’ю», ще треба пошукати в європейській літературі.
Ольга Герасим’юк і Леонід Фінкельштейн: в умовах кризи
Там немає нічого зайвого. Книга Лариси Денисенко дуже смішна і також телевізійна - можна було би знімати сітком. Марія Матіос творить насичену “літературну літературу”. Ну, а “Нямлики” – просто класні».
Після оголошення переможця зала якось швидко спорожніла. А ми вирішили дізнатися думки учасників про новий принцип підбору експертів.
Лариса Денисенко вважає, що у професійних критиків теж є свої упередження і книжки, які вони хотіли б просувати: «Мені здається, що публічні люди – більш відсторонені. Багато імен були цілком новими для журі. Коли Марічка Бурмака в інтерв’ю згадає якусь книгу, це зробить більший вплив на суспільство, ніж коли професійний критик напише про неї у фаховому виданні».
Уклін королеві
Михайло Бриних взагалі не розуміє фахові претензії до конкурсу, який має просто популяризувати літературу: «Конкурс не має виявляти об’єктивно найкращу книжку. Це в принципі неможливо. Мені в чомусь навіть більше подобається, коли публічні люди вибирають на свій смак книжки із запропонованих видавництвами. Тут немає суб’єктивних мотивацій, бо наша література – це маленьке село, і всі критики дружать із певними письменниками. Будь-який вибір будь-якого журі завжди добуває заслужений погром. Я з великим подивом свого часу прочитав у правилах конкурсу, що книжка мусить пропагувати політкоректність», – сказав Бриних, у чиїй книзі трапляються фрази, що характеризують північного сусіда так: “якіто нащадки тюлєнєй і уральських гномів”».
А найголовнішим журі для переможниці взагалі є її читачі та їхні відгуки на сайті видавництва.
Світлана Пиркало вважає, що експеримент вдався: «Головне, що всі експерти – люди з добрим смаком і досягли немало у своїх професіях, тому їхня думка про книжки цікава. Також вони можуть додати слави книжці, згадавши про неї в черговому інтерв’ю. Усі члени журі вже розповідали в нас в ефірі по годині про ті книжки, які їм сподобалися. Навіщо тоді еліта, якщо вона книжку не популяризує?»