|
Андрей Хадановіч : «…Поет, як на мене, передовсім мусить слухати мову» |
Андрей Хадановіч — відомий білоруський поет, перекладач, філолог. Живе й працює в Мінську. Автор поетичних збірок «Листи з-під ковдри», «Старі вірші», «Земляки, або Білоруськi лимерики», «From Belarus with Love», «Сто ли100в на tut.by», «Берлібри». Його перша книжка вийшла в Україні у перекладах Сергія Жадана, Івана Лучука, Дзвенислави Матіяш, Мар’яни Савки і Максима Стріхи. Сам Хадановіч залюбки перекладає українську поезію і прозу. Вірші Андрея перекладено також англійською, латиською, литовською, німецькою, польською і словацькою мовами.
|
|
|
Оксана Луцишина : «Говорити про вплив на мене Оксани Забужко найлегше...» |
Надзвичайно приємно усвідомлювати, що останнім часом у нашій літературі з’являється дуже багато нових імен. Із-поміж інших вирізняю Оксану Луцишину як найперспективнішу авторку, у котрої чимало можуть повчитися і її ровесники, і ті, хто вважає себе мало не класиком сучасності.
Пропоную увазі розмову з пані Оксаною.
|
|
|
Богдан Рубчак : «Янус не роздвоєний – він просто бачить удвічі більше» |
Богдан Рубчак – один із представників Нью-Йоркської Групи поетів. Розпочав творчий шлях у середині 1950-х рр. цікавими модерними експериментами (збірка «Камінний сад»). Подальші шукання в царині слова привели поета до майстерних розробок малопрописаних в українській поезії жанрів (хоку) та оригінальних стильових опрацювань певних тем та мотивів (сюрреалістична та екзистенціальна поезія). З іншого боку, Б. Рубчак розгорнув модерні пошуки у сфері класичного римованого вірша, зокрема сонета.
|
|
|
Євгенія Кононенко : «Мої тексти – для зайнятих людей» |
Журналістки полюбляють душевно розмовляти з Євгенією Кононенко. Зазвичай їм ідеться про фемінізм, шлюб, кохання, сучасне жіноцтво, чоловіцтво, etc. Євгенія Кононенко від природи мало чому дивується. Вона вважає, що справжні тексти викликають справжні почуття, а якби письменники писали менше, то писали б краще. Уживає детективи замість сонних піґулок, ставить себе на місце вбивці, жертви й детектива. Про все вищезгадане, добру імітацію доброї літератури, траву як комічний досвід і не тільки – далі.
|
|
|
Акріві Папалександрату : Постмодерної літератури в нас немає |
На початку червня до Києва завітала відома грецька письменниця Акріві Папалександрату, авторка нового грецького роману, як зазначають літературні критики.
25 років письменниця пропрацювала в Управлінні зв’язків Греції, що й дало їй прекрасний матеріал для майбутніх літературних творів. 1982 року побачив світ один із найвідоміших романів письменниці — «Голі з руками в кишенях».
|
|
|
Маріанна Кіяновська : «Як містик я довіряю не інтелекту, а розуму» |
Маріанна Кіяновська (1973) – поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературний критик. Живе і працює у Львові. Автор поетичних книг «Інкарнація» (1997), «Вінки сонетів» (1999), «Міфотворення» (2001), «Кохання і війна» (у співавторстві з Мар’яною Савкою, 2002), «Книга Адама» (2004), «Звичайна мова» (2005), «Дещо щоденне» (2008), низки оповідань, статей із культурології та літературознавства.
|
|
|
Тарас Прохасько : «У космос я би взяв Монтеня...» |
Він не любить надовго виїжджати з Франківська. Він майже не вживає у своїх текстах діалогів. Він закоханий у кілька книжок кількох авторів. Його починають називати модним. Недавно йому виповнилося рівно сорок. Про це та про інше говоримо з Тарасом Прохаськом.
|
|
|
|
|
|