На стінах галереї «Боттега» — світлини з найцікавішими будівлями Києва: «будинку з химерами», караїмської кенаси, музею мистецтв із поважними левами-охоронцями. 25 вересня тут відбулася презентація альбому «Городецький. Виклик будівничого».
Книгу визнали найвдалішим арт-проектом 2008 року на ІV Київській Міжнародній виставці-ярмарці. Тому презентація була в дусі мистецької акції: одну із зал прикрашали світлини з архітектурними шедеврами Городецького, на стіну іншої проектували слайди із щедро ілюстрованої книги. І, врешті, сам альбом став частиною невеличкої інсталяції: його виставили в третій залі як предмет мистецтва.
Ольга Гнатюк - гість презентації
Книга є першим виданням з проекту видавництва «Грані–Т», присвяченого українському архітектурному модернізму. За словами шеф-редактора видавництва Діани Клочко, цей проект хотілося розпочати з яскравої особистості: «Найяскравішим архітектором цієї епохи в Києві є Городецький. Він – перший справжній архітектор епохи модерн в Україні». Наступними вийдуть альбоми про модерний Львів та провінційний модерн у маєтках, віллах, садибах. У книзі про Львів примітною постаттю стане архітектор Іван Левинський. З’являться ці альбоми наступного року.
Важливість проекту Діана Клочко пояснила також відсутністю курсів з української архітектури епохи модерну в академіях мистецтв. А якщо вони навіть є, то матеріалів для таких курсів бракує.
Видання «Городецький. Виклик будівничого» зосереджено на чотирьох головних об’єктах спадку Городецького в Києві. Це караїмська кенаса (нинішній Будинок актора), Миколаївський костел, міський музей і власний прибутковий будинок архітектора на Банковій, 10 («будинок з химерами», місце резиденції Президента).
Діана Клочко і Дмитро Малаков
Кожен розділ подає велику розгортку, що відтворює головні об’єкти в контексті міста, тобто разом із сусідніми вулицями.
«Важливо було показати ті деталі, яких людина найчастіше не бачить, і ті ракурси, з яких вона, як правило, не дивиться, — поділився з «ЛітАкцентом» автор візуальної концепції та дизайнер альбому Петро Бевза. — Вершини Городецького досі ніхто, на жаль, не перевершив. Назва книги «Виклик будівничого» – це й «виклик забудовникам», бо нині в Києві будують не архітектори, а забудовники. Також ми намагалися показати те, що відбувалося поруч у Європі і в Росії».
Цікаво було побачити «кухню» створення книжки: з проектора демонстрували різні варіанти обкладинки та способи оформлення книги, що виникали під час роботи. Спільним у всіх варіантах був образ ящірки – символ таємничості, досконалої форми, що передає особливість стилю Городецького і прикрашає обкладинку, звиваючись поряд із назвою.
В основі книги – текст Дмитра Малакова – одного з найґрунтовніших дослідників життя і творчості Владислава Городецького. Пошуки Городецького він починав із могили майстра через амбасаду в Тегерані:
Зображення з проектора
«Я звернув увагу тодішнього посла на те, що будинок Городецького стоїть навпроти Секретаріату Президента і кожен високий гість України, неодмінно запитає про нього. Не знати, хто такий Городецький і де він похований, було неможливо». Книга Дмитра Малакова «Архітектор Городецький» вийшла 1999 року. А у «Виклику будівничого» працю Малакова тепер оточують ілюстрації, які роблять можливим розглянути всі нюанси та тонкощі витворів архітектора.
Цікавими є не тільки твори, а й життя будівничого. «Городецький дратував київське міщанство, тому що він був вищим за них і шляхетно цього не показував. Архітектура була не лише засобом його існування, а й величезною майстерністю – він робив усе, висловлюючись сучасно, на рівні світових стандартів».
У спорудах музею та Миколаївського костелу Городецький мусив продовжити роботу попередників, удосконалив і прикрасив їхні проекти. Кенеса надзвичайно цікава своїми деталями. Але повністю вільним Городецький був у власному будинку.
Діана Клочко і Петро Бевза
«Крутий схил, над яким він побудований, була дуже дешевою й незручною з інженерної точки зору ділянкою для будівництва. Це дало Городецькому змогу спорудити будинок так, що він розкритий вікнами на всі чотири сторони світу. Там сонце грає з ранку до вечора, у кожній кімнаті по-своєму. Саме свобода і незвичне оформлення вирізняє будинок серед інших», – розповів Дмитро Малаков.
Виклик, кинутий сучасникам, обернувся на виклик для наступних поколінь. У творіннях Городецького щоразу помічаєш щось нове в мереживі рельєфів, загублену серед інших оздоб фігурку, напівзруйнований маскароне. Альбом «Городецький. Виклик будівничого» – нагода глянути на них знову і знову та відчути їх відлуння у просторі міста та часу.
У невеличкій замітці забагато стилістичних помилок. Краще було написати не "виставці-ярмарці", а "виставці-ярмарку". Неоковирне словосполучення: "ті ракурси, з яких вона, як правило, не дивиться". Дивляться не "з ракурсів", а "у ракурсах". Я б написав: "ті ракурси, у яких вона, як правило, на них (на ті деталі - Ред.) не дивиться". "Вершини Городецького досі ніхто, на жаль, не перевершив", - є смисловим нонсенсом. Його легко виправити, уживши замість "вершини" - "вершинні здобутки Городецького". "З проектора демонстрували" - краще: "з допомогою проектора демонстрували", "крутий схил... була", таки: "був". Стилістично неправильно сконструйована фраза "Пошуки Городецького він починав із могили майстра".
І куди Ви, Олено, поспішали?
Наші таланти починаються з грамотності. Грамотність - це той рубіж, який необхідно обов'язково взяти. // відповісти »
![:: Володимир Цибулько :: [персональний сайт]](http://www.tsybulko.kiev.ua/baners/knopka.jpg){kind=small}
І куди Ви, Олено, поспішали?
Наші таланти починаються з грамотності. Грамотність - це той рубіж, який необхідно обов'язково взяти. // відповісти »