Блоги

Певно, це теж дар – коли тобі довірено дбати про щось таке добре, як ці рослини.

Останнім часом я дедалі частіше ловлю себе на тому, що займаюся суєтними, скороминущими, а тому нікому не потрібними речами. Тобто свідомо перетворюю своє життя на […]

Дерева, отруєні сіллю, зрубані в час цвітіння,замордовані тварини, загублені й покинуті діти – усі вони йдуть просто на небо, у те місце, що називають Раєм.

Спекотне над Києвом небо замерзло.

Це зазвичай у нашому переповненому транспорті можна почути вислови-покручі:  місця “стоячі“ або “сидячі“. Та саме ці слова зринають у мені, коли зустрічаються на київських маршрутах […]

поезія завше мовчить

Півжиття ми прожили, не відаючи, що таке комерційна література, книжковий ринок, роялті. Нам пощастило.

Мені б не хотілося, щоби колись настав такий день, коли в мене з’явиться відчуття певності в літературі.

Я все ще під враженням від зустрічі з Костиком. Так називаю його, Костя Москальця. Він рідко вибирається до Києва. А я досі не була у […]

Портрет Миколи Зерова, намальований у січні 1937 р. одним із його товаришів по ув’язненню, зберігається в меморіальному музеї на Соловках.