Рецензії

Книга професора Ольги Петрової „«Комедія» Данте Аліг’єрі: мистецький коментар XIV-XX століть” – плід довготривалої наукової роботи. В її основу ліг текст кандидатської дисертації, присвяченої „Божественній […]

Хто б сумнівався, що Київ – всуціль просякнуте містикою місто. Щоправда, вона, як правило, асоціюється з мглисто-романтичним минулим – чи то зі староруськими легендами, чи […]

Осердям цієї польської книги про українських інтелектуалів ХХ століття є опис символічного польсько-українського примирення у 84-у річницю початку війни між ІІ Річчю Посполитою та Західно-Українською […]

У автора «Будденброків» і «Смерті в Венеції», Нобелівського лауреата 1929 року Томаса Манна (1875-1955) дітей було шестеро. Троє – Еріка, Моніка й Клаус – стали письменниками. Двоє – Еріка й Клаус, яких називали «близнюками» – втілили в життя деякі мотиви батькових творів.

Неабияким проривом у стратегіях долання стереотипного мислення читача стала поява книги «120 сторінок содому: Сучасна світова лесбі/гей/бі література»

Працюючи над критичним текстом, автор перебуває у межах певних канонів і завдань, що спонукає його до ретельної фільтрації матеріалу.

Гадаю, новий роман Василя Шкляра, присвячений драматичним подіям 1920-х років, сміливо можна назвати найбільш дискусійною книжкою року, що минає.

Минулого року з’явилися три додаткові томи до 50-титомника Івана Франка. Серед інших коштовних речей тут побачив світ (нарешті вперше після 1912 року!) Франків переклад платонівського «Симпозіону» («Бенкету»). Цей текст і спровокував до деяких розмірковувань.

Взагалі-то важко збагнути логіку видавництва «Дуліби», яке розпочало романом Галини Пагутяк «Урізька готика» нову книжкову серію під специфічною назвою «Склянка крові з льодом», орієнтовану на […]