Поетка Кіяновська оголосила сухе голодування на добу – підтримати Савченко
- 07 Бер 2016 10:44
- 1,804
- Коментарів
Фото: sumno.com
Поетка Маріанна Кіяновська оголосила сухе голодування на добу на знак підтримки полоненої Росією Надії Савченко.
“Голодуватиму – 24 години – від зараз. Сухе голодування”, – повідомила вона увечері в суботу в Facebook.
“Питають – навіщо (мені? комусь? Надії? ) моє сухе голодування. Я сподіваюся, що це моє недовге сухе голодування, на знак підтримки Надії Савченко, віллється в велику ріку роботи з невидимим. Бо все, що я роблю, всі мої вірші – це робота з невидимим. І я вірю, що робота з невидимим має сенс. Це якщо серйозно”, – пояснила свій вчинок Кіяновська .
Як відомо, Надія Савченко оголосила сухе голодування 3 березня, після того, як суд не дав їй виступити з останнім словом і переніс засідання на 9 березня. При цьому вона заборонила годувати себе силоміць.
яка поетка – таке голодування. дешевий цирк – писати через півгодини, що вже вмирає від виснаження. як не соромно?
Не через півгодини, а через 18 годин. Сухе голодування – це без води, ви в курсі?
читайте фб кіяновської, вона написала про своє зомління через півгодини
слабачка!
Через 18 годин, дивіться уважніше на час
та достатньо прирікатися, цей екзгібіціонізм нікому не цікавий
То не пишіть того, що не відповідає дійсності)
Мабуть, не варто входити зі своїм коментарем в цей буйний квітник, де пахне Наталею Пасічник, вона ж – Олег Стояновський (тут – просто Олег), але для інших, хто читає, скажу декілька слів. Не на захист свій, а просто скажу. Я в перші години свого голодування думала тільки про те, що, може, сама молитва за Савченко – це мало, що цим голодуванням, обмежуючи себе, я ніби поділюся з нею силою, бо молитва – це ділитися силою, а молитва, коли постиш, – ще міцніше ділитися, а сухий піст- це ще більше, десь так. Але я не хочу про це говорити. Додам тільки, що я була здивована, що потрапила “в газету”, для мене голодування це – дуже повязане з молитвою, я би і в ФБ не писала, єдина причина, чого я написала про голодування в ФБ – треба було свідка, ну, умовного свідка, щоби самій перед собою не порушити обіцянку, боялася, що без такого свідка не витримаю. Потім пошкодувала, що написала в ФБ про це сухе голодування. Треба було просто близькій людині написати, зробити її свідком. І це єдине, відносно чого шкодую.
Маріанно, ви великий молодець. А всі ці Zarin, Олеги.. Перегляньте Босха – там у нього багато таких мармиз намальовано
- видалено модератором –
- видалено модератором –
- видалено модератором –
- видалено модератором –
Поетка Маріанна, я хоч і українець, та мені байдуже якою мовою спілкуватись з людьми. Так от, я вчора на протязі дня відслідковував на цій сторінці коменти ZARINA, і багато в чому з ним згоден. Від себе хочу додати те, що не полінившись, пройшовся по нету відносно Вашої особи, коментів… В одному місці я прочитав, що у Ваших віршах є легка еротичність і т.д і т. п. Зараз я зкопіпастю один вірш людини, якої вже немає, теж жінки… Вірш російскою, та якою б мовою рукописи не були б написані, (якщо вони гідні зватися творами), ВОНИ ГОРІТИ НЕ БУДУТЬ! Що ж до Вашої “творчості”, то впевнений, що вони горіти будуть. Якщо не забули значення слова “вчитися”, то вчіться з наступного прикладу, як треба творити!
Пророчество
Оля Алексеева
Я в дом войду. Твой тихий дом.
Ты вспомнишь обо мне.
Ты в кресле будешь. В тишине
Я сяду за столом.
Устало спросишь: «Ты ждала?»
Я прошепчу: «Всю жизнь…»
Ты спросишь: «Где же ты была?»
А я скажу: «Во лжи».
«Кому лгала?»
«Себе и всем».
«А в чем?»
«В том, что в друзей
Не верю и в любовь».
«Зачем?»
«Чтоб было веселей».
«И было?»
«Нет».
«Так для чего?»
«Чтоб успокоить боль».
«Любила многих?»
«Одного. Тебя. Но ты ушел».
«Была ли замужем?»
«Была».
«А счастье было?»
«Да».
«А отчего ты умерла?»
«Не помню. Ерунда».
«А как давно?»
«Дней пять назад».
«Как ты меня нашла?»
«Я видела твои глаза,
Когда я умерла».
«А дети есть?»
«Есть: сын и дочь».
«А где они?»
«Внизу».
«А там внизу, наверно, ночь.
Я свечи принесу».
«Ты вспоминал меня?»
«Почти… Почти не вспоминал».
«А я звала тебя…»
«Прости…»
«…но ты не отвечал».
«Кого ты помнишь?»
«Всех. А ты?»
«И я».
«Ты счастлив был?»
«О, да! Сбылись мои мечты,
Я всё осуществил».
«Ты всё успел?»
«Наверно, да. А ты?»
«Наверно, нет…»
«Когда я умер, обо мне
Ты плакала?»
«Всегда…»
«Какой же ты была?»
«Смешной, ты сам тогда сказал».
«Кто звал тебя своей женой?»
«Тот, кто меня не знал».
«О чем жалела?»
«Ни о чем».
«Чего хотела?»
«Жить».
«О чем мечтала?»
«О своем…»
«А все-таки?»
«Простить».
«Что ты оставила?»
«Себя. В стихах и в музыке. В деталях.
В прохладных клавишах рояля».
«Они теперь скорбят…»
Я помолчу. Ты помолчишь.
Забрезжится рассвет.
Ты спросишь: «Ты ещё грустишь?»
А я отвечу: «Нет.
Мне больше не о чем грустить –
Ты вспомнил обо мне».
И из-под ног сорвется жить
Последний первый снег…
19 января 2004 года.
Перепрошую панєнку Маріанну, але це знову я. На цо Ви людина таки творча, як та газонокосилка ріжете мою творчість? Це ж так боляче… і тому я свій плюс, кладу на Ввш мінус, що в результаті дає результат рівнозначний накладанню нуля на Вашу фазу, тобто зрив Вашої фази. Доброї Вам ночі…
- видалено модератором -
Шановний Gurman! Звісно ви згодні з
ZARIN, адже ви одна особа. Ми зворушені, що для розмови із собою ви обрали наш сайт, але коментарі з відвертим хамством будемо надалі видаляти без попередження.
ТИ БАЧ, А ВИ НАВІТЬ ЗНАЄТЕ ЩО ТАКЕ IP! ХОЧ ІР ОДИН, ТА ЛЮДИ РІЗНІ! ТУТ ВИ ПОТРАПИЛИ У ПРОСАК! ДО РЕЧІ, А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО ТАКЕ “ПРОСАК”
Є ТАКИЙ СТАРИЙ АНЕКДОТ У ЯКОМУ ОДИН ЧУКЧА РО?ЗПОВІДАЄ З ПОДИВОМ ІНШОМУ, ПРО ТЕ, ЩО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ СЛАВА КПСС – СОВСЕМ НЕ ЖИВОЙ!
ТАК ОСЬ, А ЛітАкцент, ЯКИЙ коментує, ВІН ЖИВИЙ, ЧИ НІ?
Я ПРАВДА НЕ РОЗУМІЮ, ДЕ У ТИХ КОМЕНТАХ ХАМСТВО? АДЖЕ ЇХ ФУНДАЦІЯ – ВАША СТАТТЯ ТА ПОДАЛЬШЕ БЕЛЬКОТІННЯ ПОЕТЕСИ! ПРАВДА Ж ЗАЧАСТИ БУВАЄ ГІРКОЮ, І КОМУ ВОНА НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ, ЗВІСНО Ж ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ ВІДТОРГНЕННЯ, ТО Ж ЯК КАЖУТЬ, “КОНІ НЕ ВИННІ”, А ВИННЕ СПОТВОРЕНЕ СПРИЙНЯТТЯ РЕАЛЬНОСТІ, ЯКА ЖОРСТОКА ТА ГИДКА.
І чому хтось може писати про злигання і т.д. і це буде вважатись великою творчістю і не буде хамством чи психічною обділеністю, а проста правда зразу стає кілком в оці?