Рецензії

Іронія – річ витончена, тим паче, якщо вона інтертекстуальна.

  Від редакції. Рецензії на книжки Ірини Славінської та Людмили Тарнашинської ми вирішили помістити поруч.

Сумно і страшно зникають поети. Ідуть у небуття, звідки можна й не повернутися.

Зауважу тільки, що «Норвезька сторона» читається легко, герої «не відпускають», поки їхня історія не добіжить кінця.

У цій книжці є дві цілковито зайві речі: анотація та обкладинка. Та про обидві я ліпше промовчу, залишивши їх на розсуд читачів: зрештою, це зовсім […]

Мій поетичний побратим Олександр Ірванець видав і вже навіть перевидав (у 760-сторінковому томі вибраного „Сатирикон-ХХІ”) роман „Хвороба Лібенкрафта”, який  я нарешті прочитав.

Знайомство з творчістю цього письменника розпочалося для мене із захвату й розчарування.

Книжка логічно доповнює галицьку сагу, яку послідовно витворює Надія Мориквас у своїй творчості.

Салман Рушді — частий гість у просторі українських перекладів.

Книжки віршів Івана Андрусяка не ризикують загубитися в багатому й різноманітному світі сучасної української поезії для дітей.