Магнетичні рядки його віршів відлунюють любов’ю до жінки, до матері, до природи, до життя, до світу… Осідають на зубах скрипучою, як пісок, але такою ніжною ностальгією. Його поезія лунає рефреном крізь революції, крізь пори року, крізь наші душі, дороги й міста. Кожне слово стікає крізь пальці, як прохолодна гірська вода, і чіпляється до сердець і думок як… реп’яхи. Не даючи жодного шансу їх забути. Його вірші, це концентрація правди, суму, вселенської любові й усіх магічних світів, що знайшли своє місце у житті Сергія. Ми знаємо як ви давно всі на неї чекали! І ось вона, поетична збірка
Сергія «Колоса» Мартинюка
— «Реп’яхи».
Більше про книжку – тут
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
