У книзі йдеться про двох пташок та їхні звички – спати довго й прокидатися рано. Кожна з них веде свій спосіб життя, часом навіть не усвідомлюючи його переваги. А що буде, коли одного дня сови почнуть полювати вранці, а жайворонки – співати вночі? Книжка української письменниці та журналістки Галини Вдовиченко якраз розповідає про такий експеримент. Як досягнути порозуміння, коли «Сові – совине, а Жайворонку – жайворонкове»? Чи різні стилі життя – загроза дружбі?
За словами Галини Вдовиченко, історія про Сову і Жайворонка почала складатися сама, без жодних попередніх намірів. «Одного разу я почула від товаришки таку фразу, – розповідає авторка, – «як би я хотіла бути «жайворонком»! Бо кажеш людині: доброго ранку! А тобі у відповідь: та вже добрий день!.. Тоді й відчула, що вже складаю нову історію. Сама я, до речі, рання пташка, мій день починається з вигулювання собаки. Тож співчуваю тим, хто не бачить, як встає сонце, яким є ранок, коли ще більшість спить. Але й шкода дітей, що солодко сплять, а їх вже будять, бо треба… Про книжку «Сова, яка хотіла стати жайворонком» знаю без сумніву одне – вона не лише для дітей», – додає письменниця.
На сайті видавництва книжку можна переглянути тут.
Улюблений сайт літературної критики
