Презентація книги Шевельова у книгарні “Є”
- 5 листопада
- 520
- Коментарів
Видавництво «Темпора» та книгарня «Є» запрошують на презентацію книги Юрія Шевельова «НАРИС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ТА ІНШІ ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ 1947 – 1953», яка відбудеться 5 листопада 2012 р. у київській Книгарні «Є», вул. Лисенка, 3 о 18:00
У презентації візьмуть участь: Любомир Белей (упорядник), Лариса Масенко та Володимир Панченко.
Юрій Шевельов (1908, Харків – 2002, Нью-Йорк) – славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик. Професор Гарвардського та Колумбійського університетів. Один із засновників УВАН, двічі (у 1959–1961 та 1981–1986 роках) обирався її президентом. Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Автор фундаментальних наукових праць: «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979), «Нарис сучасної української мови» (1951), статей з морфології, лексикології, лінгвостилістики, антропонімії української мови, питань українського правопису та ін.
Книга містить мовознавчі дослідження західноєвропейського періоду (1947–1953 рр.) визначного українського вченого Юрія Шевельова. Серед них – ґрунтовна праця «Нарис сучасної української літературної мови», яка стала вагомим досягненням у вітчизняній лінгвістиці, статті, що висвітлюють питання історії української мови, та ряд рецензій.
«Книга становить спробу опису сучасної української літературної мови як системи в усьому багатстві її стилістичних варіянтів. З цього погляду вона має бути корисна не тільки мовознавцеві, а кожному, хто стикається з мовою в своїй практиці: учителеві, журналістові, священикові, просто інтелігентній людині».
Юрій Шевельов
«Західноєвропейський період 1947–1953 років став визначальним для Ю. Шевельова-мовознавця: саме в цей час він активно шукає третій шлях у розвитку українського мовознавства та, зрештою, й україністики загалом. Той шлях Ю. Шевельов розумів як самодостатньо український, вільний як від інстинктивної «общеруськості», так і від дитячого українського ультрапатріотизму чи новітніх форм хуторянства».
Любомир Белей, упорядник
