Приємно брати до рук книжку, створену з любов’ю. Тим паче книжку про любов. Маю на увазі свіжоспечену (чи свіжозварену?) збірку «Шоколадні вірші про кохання» – подарунок для підлітків від «Видавництва Старого лева».
На українському книжковому ринку більш-менш представлено дитячі книжки для різного віку. Проте насамперед це стосується прози. А от із віршами, виявляється, проблематичніше. Нескладно знайти вірші на будь-який батьківський смак для найменшеньких, для школярів молодших класів. А далі ніби уривається. Немає переходу від традиційних добрих дитячих віршиків до «дорослішої» поезії. То й виходить, що молодь масово не цікавиться поезією і часто не розуміє її, особливо якщо йдеться про поезію сучасну. А як же її розуміти, коли саме для підліткового віку – з його романтикою і фаталізмом – так важко відшукати ще не по-дорослому філософську, але вже й не дитячу поезію? Мар’яна Савка, укладаючи «Шоколадні вірші про кохання», підібрала саме такі вірші, які зможуть сприйняти підлітки: не переобтяжені образами, без занадто глибоких, призначених для більш досвідченого читача, філософських міркувань. Водночас відібрані поезії розраховані на те, що у підлітків «перехідного» віку в голові метелики-сердечка, але окрім романтичних настроїв і почуттів виникає ще й зацікавленість еротикою.
У книжці«Шоколадні вірші про кохання» зібрано не просто добру поезію, а й різнопланову, до всього – сучасну, різну за формою, проте не радикально іншу, якщо порівнювати з класикою. Тут є легка еротика від Олександра Гавроша:
Вивчаю карту твого тіла.
Ось джунглі густі й ріки Амазонки,
що загрожує всьому живому,
коли навесні її заливає дощами.
…
Та досить теорій порожніх.
Словами цю карту тілесну не вивчиш.
Тут дія потрібна і дух ненаситний!
Тож час вже на мандри, кохана…
І солодкі вірші від Мар’яна Савки:
Я ваніль
я солодко блукаю
усім твоїм тілом
проникаю в уста
з кожним подихом
кожним ковтком
я летка
я умію літати
я так би й летіла
як травнева бджола
оповита квітковим пилком
я ваніль
«Філософську складову» збірки «взяла на себе» Ірина Шувалова. Зазвичай її поезія багатошарова, глибока, тому, мабуть, нелегко було відшукати light-варіант для молодшої, непідготовленої аудиторії. Бо зразу кинути в суху землю «дорослу» поезію – відлякнути від неї, і то надовго! Проте укладач із цим завданням упоралася:
Є я і є ти а є дещо стократно світліше
цей час не згубив мене тільки легенько потішив
цей час не змолов мене тільки я стала певніша
тримайся за тишу, мій любий, тримайся за тишу.
Інтимну і водночас святкову поезію представлено віршами Маріанни Кіяновської. Свято і священна, відома тільки двом таємниця почуттів, туга, певна медитативність…
Дощ твій і мій, у тебе і у мене.
У тебе і у мене – за вікном.
І все таке безмежне і зелене,
Як уві сні. Уперше і давно
Тобою тужу, дихаю тобою,
Радію – і радіючи, мовчу.
І щем, що весь пронизаний любов’ю,
Зливається із шепотом дощу.
Дмитро Лазуткін доповнив збірку «хлопчачою романтикою»:
Тривожні пальці ловлять вітер
тривожні пальці мов трава…
я слід сльози цілунком витер
бо ти не віриш у слова.
Тарас Федюк додав збірці терпкості, пікантної гіркоти розставання, мудрого філософського погляду на стосунки з висоти років і досвіду: «Легше стає відпускати все що я мав – не моє», «…Боже якою була б ти старою / Якби зі мною лишилась тоді…», «що б ми зробили якби залишились удвох…» А ще його тексти неабияк прикрашають книжку «смачними» деталями: «і карамелька трамваю що за щокою Подолу», «яблука падалишні рябі», «кісточка вишні по темній губі» тощо.
У «Шоколадних віршах про кохання» також можна зустріти ще одного «зубра поезії» – Віктора Неборака. Укладач Мар’яна Савка розповіла, що прагнула представити різні покоління поетів: Віктор Неборак і Тарас Федюк, які для багатьох молодих сучасників були вчителями, представляють старше покоління; із наступного покоління, окрім вище зазначених, ще Галина Крук, Наталка Пасічник, Сергій Грабар, Роман Рудюк, Любомир Стрингалюк, Альбіна Позднякова, Наталя Трохим, Катерина Оніщук, а також дві поетки наймолодшого покоління – Маруся Весна та Соломія Савка. Загалом – 17 поетів. Мар’яна Савка Вона підбирала авторів, керуючись своїм смаком і любов’ю до людей, поезія яких увійшла до цієї книжки. І це, очевидно, саме той випадок, коли «суб’єктивно» зовсім не означає «погано».
Окремо варто сказати про оформлення збірки. Молода художниця Надія Коломеєць потрудилася на славу, аби її картини, якими щедро проілюстрована збірка, стали гідною конкуренцією віршам. Вийшов яскравий приклад art-book, що останнім часом стають дедалі популярнішими. Книжку витримано в одному стилі, вона цілісна, підібрані поезії та ілюстрації гармонійно доповнюють одне одного, дизайн продумано до найдрібніших деталей. «Шоколадні вірші про кохання» можна не лише читати, а й просто розглядати – як художній альбом. У книжці на диво гармонійно витримано рівновагу між змістом і формою. Мабуть, саме з цих міркувань таки не варто її адресувати лише підліткам. Адже «Шоколадні вірші про кохання» знайдуть шанувальників і серед дорослих, ставши яскравою деталлю, що доповнить романтичний вечір на двох чи відпочинок із чашкою гарячого шоколаду наодинці.
