Селесте Інґ: «Роман не настільки охайний, як коротка історія»
Один із викликів для автора малої прози – і одна з причин читацької насолоди, – те, що кожна деталь має значення
Інтерв’ю
Григорій Грабович: «Будь-який історичний процес потребує ревізії»
Як Шевченко лишатиметься для нас живим та актуальним, якщо ми не підходитимемо до нього з новим інструментарієм?
Міхал Ґловінський «Те, що відбувається в Польщі, – пригнічує»
Я з великим занепокоєнням дивлюся на те, що відбувається в Польщі, в Америці, вже не говорячи про Росію і Путіна
Анджела Нанетті: «Читач формується в найперші роки життя»
Дорослим можна пропонувати що завгодно, натомість дітям треба давати тільки найкраще
Йонатан Голслах: «Сьогодні Європа потребує позитивного патріотизму»
Я не вірю в образ Європи як культурного союзу зі спільною мовою, я вірю в розмаїття й вірю в патріотизм
Тарас Антипович: «Людство втомилося від свого складного світу»
Письменник, який уміє створювати виразні й самодостатні світи
Сергій Осока: «Пам’ять – дуже змінна річ»
Кути не такі гострі. Світло не таке яскраве. Барви не такі рясні. Просто це погляд із відстані
Василь Герасим’юк: «Микола Вінграновський довів, що поет – завжди в одному примірнику»
Тоді верлібр був нечастою формою версифікаторства, а якщо і траплявся, то це був також трохи ритмізований газетний текст
Ганна Кралль: «Про світ можна розповісти через деталі»
Легендарна польська журналістка й письменниця Ганна Кралль – про пам’ять, своїх героїв та Ришарда Капусцінського
Антон Паперний: «Найперше слід перекладати класиків ізраїльської літератури»
Аби краще налагодити україно-ізраїльський культурний діалог, його треба налагоджувати