Приватна гравітація Тараса Федюка
Трансністрія – Задністров’я, якась невидима, ілюзорна земля, серпанковий і непевний, з точки зору європейця, простір, щось таке, що, очевидно, і є, але як і де? […]
Рефлексії
Криза в українському шекспірознавстві?
Вільям Шекспір Стаття професора Марка Соколянського, яку ми пропонуємо увазі читачів (передусім літературознавчої громади), – це запрошення до фахової розмови.Проблема, що її порушив М.Соколянський (член […]
Кетамінові діти…
Починаючи читати роман, я думав назвати розмову про нього фрагментом із цитати Р.Кіплінга, яку сам Любко Дереш виніс як епіграф до всього твору: «У нього […]
Багатозначність «комічного роману» (ще раз про «Коротку історію тракторів українською мовою» М.Левицької)
Марина Левицька. Фото Ian Phillpott Здавна вважається, що лірична поезія – справа, головним чином, людей молодих. Що ж до художньої прози, то серед прозаїків-дебютантів траплялися […]
Генітальна література, або Дурдом Софії Андрухович
Те, що видавництво «Нора-друк» запропонувало читачам як роман під назвою «Сьомга», насправді є розтягнутим на 350 сторінок текстом НІ ПРО ЩО. «Як ні про що? […]
Сучасність «Київської старовини»
Палієнко М. «Киевская старина» у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – К., Темпора, 2005. – 380 с. Палієнко М. […]
«Неможливо бути баском безкарно». Інтелектуальна траєкторія Йона Хуарісті
Йон Хуарісті Йон Хуарісті став відомим як обдарований поет, але згодом його талант засяяв новими гранями: він посів гідне місце в сучасній іспанській літературі ще […]
Баба бабі сказала (про «Книжку року Бі-Бі-Сі-2007»)
«Тут Зевс не втерпів, обізвався…» Малюнок Анатолія Базилевича Нудно стало в сучасному літературному процесі. Такий ніби він повноцінний і повнокровний, і так у нас усього […]
Метаморфози Віталія Коротича
Віталій Коротич. Фото з сайту www.gordon.com Чергова метаморфоза Віталія Коротича: до нього повернулися вірші. Через двадцять років. Журнал «Київ» (2007 р., № 9) щойно опублікував […]
Особливості українського способу дискутувати
Книжка польської дослідниці Олі Гнатюк «Прощання з імперією» (К., «Критика», 2005), у якій проаналізовано українську тривалу дискусію про тожсамість на межі ХХ-ХХІ ст., як на […]