Мисливець за снами…
Про цю книгу Володимира Брюггена я хотів написати, тільки-но вона з’явилася наприкінці квітня 2008 року, однак усе чогось відкладав. Швидше за все, боявся видатися банальним […]
Про цю книгу Володимира Брюггена я хотів написати, тільки-но вона з’явилася наприкінці квітня 2008 року, однак усе чогось відкладав. Швидше за все, боявся видатися банальним […]
Після хвороби – як після купання: тіло вбирає приємну прохолоду білизни, гостроока душа готова до свята. І ця готовність свята важливіша від самого свята, бо […]
Уже самого постколоніального погляду на польсько-українські стосунки, оприявленого в цій книзі, було б достатньо, аби радити її вітчизняному читачеві. Александер Ф’ют одним із перших польських […]
Здається, немає такого злободенного питання, на яке б жваво не відгукнувся Мейс. Хай то проблема національної еліти чи жіночого питання, «валуєвського синдрому» чи клептократії, Чорнобиля чи кримських татар, інвестиційного клімату чи громадянського суспільства.
Роман В’ячеслава Гука «Сад Галатеї» – твір символістський, імпресіоністський, натуралістський, реалістичний, модерністський, і ще, і ще… А що як перед нами справді інтелектуальне постмодерністське письмо, позначене сильним міфологічним началом?
Ну, ось. Маємо чергового шевченківського лавреата в галузі літератури. Цього року – з Поділля, яке розкинулось мило, недбало й дало нам уже чимало. Шевченківських лавреатів. Скільки – не уточнюю, бо не про те нині мова. Мова про те, що наприпочатку березня Подільська височина вкотре аж повИщала від гордості. Й повищАла від радості. Чи вИщАтиме від аналогічних почуттів український читач, гортаючи книжку Павла Гірника?
Листування – це дотик до інтимного світу людини. Треба мати чисті почуття й помисли, аби входити в цей світ. Листування письменника – це не тільки світ інтимний, але й світ культури.
В останні хвилини 2008 року в Україні встигла статися ще одна значуща подія. У світ вдячних нащадків вислизнула книжка Ігоря Артемчука, в якій подано чималу і розмаїту колекцію смішних епізодів та діалогів із життя тих, кого прийнято вважати великими людьми.
Щоб зацікавити українського читача варто додати: у книжці йдеться не тільки про Північну Ірландію (Белфаст), Англію (Лондон), а й про Румунію (Ясси), зокрема про те, як західні й східні європейці сприймають одне одного. Можна заінтригувати читацьку спільноту ще більше — засади Е. Саїда у тексті Д. Джонсона нечинні.
Літературні твори, в яких читач має змогу познайомитися з альтернативною історією, з «історією за кадром» тощо завжди викликали інтерес. Нам подобається знати таємниці інших і постійно хочеться дошукатися правди, знаходити приховані знаки і розшифровувати загадки минулого.